Септоріоз (Septoria spp., Zymoseptoria tritici, Parastagonospora nodorum) — група грибних плямистостей листя і колоса, спричинених аскоміцетами родини Mycosphaerellaceae та Phaeosphaeriaceae. Найшкідливіший вид у польових умовах України — Zymoseptoria tritici (раніше Mycosphaerella graminicola/Septoria tritici) — збудник септоріозу листя пшениці; на колосі і верхніх листках паралельно розвивається Parastagonospora nodorum (синонім Stagonospora nodorum). Втрати врожаю озимої пшениці у вологі роки сягають 30–50%, ярої — до 25%, на томатах і петрушці у крапельному зрошенні — до 60% товарності зеленої маси.

Збудники і коло хазяїв

• Пшениця (озима і яра) — Zymoseptoria tritici (септоріоз листя, STB) та Parastagonospora nodorum (септоріоз колоса, SNB). Тритикале і житні форми вражаються меншою мірою.
• Томат відкритого і захищеного ґрунту — Septoria lycopersici: дрібні округлі плями з темною облямівкою на нижніх листках, спалах при крапельному зрошенні і затяжних дощах.
• Петрушка, селера, пастернак — Septoria petroselini, Septoria apiicola: жовто-бурі плями з чорними піктінідами, втрата товарності зелені.
• Чорна і червона смородина — Septoria ribis (білі плями з бурою облямівкою); малина — Septoria rubi.
• Соя — Septoria glycines (іржава плямистість/коричнева плямистість).

Симптоми

Перші ознаки на нижніх листках: дрібні (1–3 мм) хлоротичні крапки, які розширюються до овальних або витягнутих між жилками плям 5–25 мм. Колір змінюється з жовтого на світло-сірий і солом'яний, з вузькою темно-бурою облямівкою. Через 7–14 днів у центрі плями з'являються характерні чорні крапки — піктініди (плодові тіла нестатевої стадії), розташовані рядами вздовж жилок. Це ключова діагностична ознака: відрізняє септоріоз від піренофорозу (де піктінід немає) і від звичайної гельмінтоспоріозної плямистості. На колосі P. nodorum спричиняє побуріння лусок з характерними «лінзоподібними» плямами; зерно дрібнішає, набуває темного відтінку.

Біологія і життєвий цикл

Зимує патоген у вигляді псевдотеціїв і піктінід на рослинних рештках попередників (солома пшениці, бур'яни-злаки, падалиця), а також у вигляді міцелію в інфікованому насінні (P. nodorum). Навесні з псевдотеціїв вивільняються аскоспори (статеве спороношення) — джерело первинної інфекції на сходах. Далі цикл повторюється кожні 14–21 день за рахунок піктоспор (нестатеве спороношення), що поширюються бризками дощу і верхнім ярусом листя. За сезон проходить 3–6 генерацій. Інкубаційний період — 14–28 днів залежно від сорту і температури.

Умови розвитку

• Оптимум температури — 15–22 °C; розвиток зупиняється при стійко вищих за 28 °C.
• Для зараження потрібно ≥6 годин листової вологи поспіль (роса, дощ, туман).
• Сприятливі умови: вологе прохолодне літо, часті дощі у фазу виходу в трубку — колосіння, зрошення дощуванням.
• Загущені посіви, надлишок азоту, мінімальний обробіток без заробки соломи — потужний «насіннєвий банк» для наступного сезону.

Моніторинг і пороги шкодочинності

Ключовий обʼєкт обстеження — прапорцевий лист (F) і два підпрапорцеві (F-1, F-2), бо саме вони формують 70–80% врожаю зерна. Поріг для фунгіцидної обробки на пшениці: ураження >5% площі F-2 у фазу виходу в трубку (BBCH 31–32) або поява перших плям на F-1 у фазу прапорцевого листка (BBCH 37–39). На томаті і петрушці — перші 2–3 плями на нижньому ярусі за 7-денного прогнозу дощів.

Захист і контроль

Агротехнічні заходи

• Сівозміна з поверненням пшениці на поле не раніше ніж через 2–3 роки; для томата і селерових — не менше 3 років.
• Заробка стерні і подрібненої соломи плугом або глибоким дискуванням — знижує запас інокулюму на 60–80%.
• Сорти з польовою стійкістю (носії генів Stb6, Stb16q, Stb18 для пшениці).
• Збалансоване азотне живлення, уникнення загущення (норма висіву ≤5 млн/га для озимої пшениці).
• Знезараження насіння для контролю P. nodorum (системні протруйники).

Хімічний контроль

Робочі групи фунгіцидів проти септоріозу пшениці (за станом резистентних популяцій в Україні і ЄС):

• SDHI (інгібітори сукцинатдегідрогенази): бенз(інкарбоксамід)овадіазол, флуксапіроксад, біксафен, флупірам — нині основа схеми, найвища лікувально-профілактична дія по STB. Обовʼязково в суміші з тріазолом.
• Тріазоли (DMI): протиоконазол (найвища активність проти STB), мефентрифлуконазол, флутріафол; тебуконазол зберігає цінність проти P. nodorum і фузаріозу колоса. Епоксиконазол вилучений у ЄС.
• Стробілурини (QoI): піраклостробін, азоксистробін, трифлоксистробін — практично втратили ефект на Z. tritici через мутацію G143A. Залишають для змішаного інфекційного фону (іржі, борошнистої роси) і завжди в суміші, не соло.
• Контактні: фолпет, хлороталоніл (заборонений у ЄС, обмежено в Україні), мідьвмісні препарати (для томата і смородини).

Стандартна схема для інтенсивної пшениці — Т1 (BBCH 31–32, тріазол + контактник або SDHI low-dose) і Т2 (BBCH 37–55, SDHI + тріазол повна доза). На томаті і петрушці — ротація мідь/манкоцеб з тріазолами або азоксистробіном, інтервал 10–14 днів.

Чому септоріоз складно контролювати

Популяції Zymoseptoria tritici в Європі і Україні мають надзвичайно високу генетичну різноманітність і швидко відбирають резистентні штами: за 10 років практично втрачено стробілурини, послаблена дія більшості старих тріазолів. Тому ключ до сталого контролю — інтегрований підхід: стійкі сорти + здорове насіння + правильна сівозміна + ротація хімічних груп з обовʼязковим змішуванням SDHI з тріазолом, а не послідовним застосуванням. Помилка з вибором препарату на фазі прапорцевого листка коштує 10–20% врожаю навіть за помірного інфекційного фону.