Фітофтороз (Phytophthora infestans, EPPO-код PHYTIN) — найшкідливіша хвороба картоплі та томата у світі і одна з ключових проблем овочівництва України. Збудник належить до оомицетів (клас Oomycetes, порядок Peronosporales) — групи, ближчої до бурих водоростей, ніж до справжніх грибів. Через це частина «грибних» фунгіцидів на ньому не працює, а препарати потребують окремих діючих речовин. У роду Phytophthora сільське господарство України також стикається з P. cactorum (фітофторозна гниль кореневої шийки яблуні та суниці) і P. capsici (фітофторозна гниль перцю, томатів і гарбузових культур у плівкових тунелях).

Історична довідка

Саме P. infestans спричинив Великий ірландський голод 1845–1849 років: повна загибель посадок картоплі за 2–3 тижні вологого літа призвела до смерті близько мільйона людей і еміграції ще двох мільйонів. Епідемія започаткувала фітопатологію як науку — а вид досі вважається модельним патогеном для дослідження стійкості рослин і еволюції рас.

Симптоми

• Листя: маслянисті світло-зелені плями на верхній стороні, які за 1–2 доби стають темно-бурими з некротичним центром і вузькою хлоротичною облямівкою. На нижній стороні в межі ураженої тканини видно характерний білий ватоподібний наліт спороношення (зооспорангієносці).
• Стебла і черешки: видовжені темно-коричневі некротичні смуги, рослина «надломлюється» і вилягає.
• Бульби картоплі: тверді сірувато-свинцеві западини на шкірці, на розрізі — іржава тканина, що клиноподібно проростає вглиб; при зберіганні приєднується вторинна бактеріальна гниль.
• Плоди томата: тверді бурі мармурові плями, плід залишається твердим, але непридатний — типове ураження як на зеленому, так і на стиглому плоді.

Спектр уражуваних культур

• Картопля (Solanum tuberosum) — основний господар; епідемія розгортається за 7–10 днів.
• Томат відкритого і захищеного ґрунту — друга за втратами культура.
• Баклажан, перець, фізаліс, петунія — епізодичні ураження у пасльонових сівозмінах.
• Інші види Phytophthora: P. cactorum на яблуні, груші, суниці; P. capsici на перці та гарбузових; P. nicotianae на тютюні й цитрусових.

Біологія і життєвий цикл

Збудник — облігатний паразит, гетероталічний оомицет. У природі трапляються два типи спарювання — A1 і A2. До 1980-х років у Європі домінував лише A1, тому статеве розмноження було неможливим, і патоген зимував переважно вегетативно у заражених бульбах. Після завезення A2 на територію Європи популяція стала здатна утворювати ооспори — стійкі статеві структури, що зимують у ґрунті 3–4 роки і запускають первинні вогнища без джерела зараженого садивного матеріалу.

Безстатевий цикл: за 18–22 °C і вологості повітря понад 90% на ураженій тканині за 4–6 годин формуються зооспорангії на дихотомічно розгалужених спорангієносцях. У краплі води кожен спорангій вивільняє 6–12 рухливих зооспор з двома джгутиками, які за допомогою водної плівки чи дощу розносяться по сусідніх рослинах і проникають через продихи. Інкубаційний період — 3–7 днів, після чого з'являється новий цикл спороношення. У сезон патоген здатен дати 8–12 поколінь.

Бульби заражаються двома шляхами: змивом зооспор з листя дощем по борозні та контактом зі зараженою тканиною ботвиння під час збирання. Уражені бульби — головне джерело зимівлі і первинного інокулюму наступного року.

Умови розвитку

• Температура повітря 15–22 °C вночі і не вище 25 °C удень.
• Відносна вологість понад 90% протягом 10–12 годин (тривалі тумани, роси, мряка).
• Загущені посадки, понижені ділянки рельєфу, поля з порушеним дренажем.
• Надлишкове азотне живлення без калію — затримує визрівання тканин і подовжує період сприйнятливості.

Моніторинг і прогноз

Вирішальна перевага у боротьбі — це передбачення першої епідемічної хвилі і захист рослин до появи симптомів. Світова практика спирається на прогностичні моделі:

• Smith Periods (Велика Британія) — фіксує два послідовних дні з ≥11 годин відносної вологості ≥90% і температурою ≥10 °C.
• Negative Prognosis Schrödter–Ullrich (Німеччина, ЄС) — рахує добові «суми ризику» за температурою/вологістю; поки сума менша порогу, обробки не потрібні.
• NegFry, BlightCAST, Hutton Criteria — національні версії з регіональними поправками; в Україні дослідні господарства використовують адаптацію Smith і Hutton.

На полях ефективні також пастки спор та регулярний (кожні 3–4 дні) огляд нижнього ярусу листя на нижніх схилах і у краях поля з боку панівних вітрів.

Заходи захисту

Агротехнічні

• Сівозміна з поверненням картоплі/томата на поле не раніше ніж через 3–4 роки.
• Висаджування здорового, протруєного садивного матеріалу стійких сортів (Ред Скарлет, Беллароза, Сатурна, Слов'янка, Пікассо різного рівня; для томата — F1 з R-генами Ph-2/Ph-3).
• Просторова ізоляція полів картоплі і томата, видалення самосіву і викинутих бульб.
• Висока гребенева посадка картоплі для меншого змиву зооспор у борозну.
• Десикація ботвиння за 10–14 днів до збирання — припиняє приплив свіжих спор до бульб.

Хімічний контроль

Стратегія — превентивна: перша обробка ще до змикання рядків або при першому сигналі моделі прогнозу, далі ротація з різними механізмами дії, щоб не наростити резистентності у популяції збудника.

• Контактні (захисні) для рутинних обробок і ротації: мідьвмісні препарати (мідь сульфат, мідь гідроксид, мідь оксихлорид), манкоцеб, хлороталоніл, фолпет.
• Системні і трансламінарні: металаксил-M (мефеноксам), беналаксил-M — для перших обробок при активному рості; диметоморф, мандипропамід, флуопіколід — інгібітори синтезу клітинної стінки оомицета.
• Сучасні вузькоцільові: оксатіапіпролін (новий клас OSBP-інгібіторів, дуже малі норми), циазофамід і амісульбром (QiI-інгібітори), фторкамід (флуазинам) (роз'єднувач окисного фосфорилування), амето­ктрадин.
• Захист бульб під час збирання — обробка перед закладкою у сховище препаратами на основі фосфонатів калію/алюмінію.

Обов'язкова ротація FRAC-груп: не більше 2–3 послідовних обробок одним механізмом дії за сезон, особливо для металаксилу і QiI — на цих діючих речовинах вже задокументована резистентність європейських ліній P. infestans.

Системна складність P. infestans у тому, що він поєднує величезну швидкість розмноження, водний шлях розповсюдження і високу мінливість статевої популяції з ооспорами. Тому стійкого результату досягають лише комбінацією стійких сортів, прогнозу за моделлю, ротації фунгіцидів з різними механізмами і дисципліни в агротехніці. Один пропущений тиждень при сприятливій погоді — і поле картоплі стає чорним за 10 днів.