Кладоспоріоз томата (бура плямистість, листкова цвіль), збудник Cladosporium fulvum (синоніми Passalora fulva, Fulvia fulva), родина Mycosphaerellaceae — одна з ключових грибних хвороб тепличних і плівкових томатів. В Україні щорічно реєструється у промислових та фермерських теплицях, у тунельних плівкових укриттях і присадибних парниках; на відкритому ґрунті проявляється переважно у вологі прохолодні роки на сприйнятливих гібридах. Хвороба знижує асиміляційну поверхню листя, спричиняє передчасне всихання нижнього і середнього ярусу, скорочує плодоношення на 20–50%, а в епіфітотійні роки — повністю виводить посадки із плодоношення.
Симптоми
Перші ознаки зʼявляються на нижніх листках і поступово піднімаються вгору. На верхньому боці листкової пластинки утворюються розмиті жовто-зелені або світло-жовті плями округлої чи неправильної форми, без чіткого облямування. Через 5–8 діб на нижньому боці навпроти плям виступає характерний оливково-бурий або сіро-фіолетовий оксамитовий наліт спор — це найточніша діагностична ознака, що відрізняє кладоспоріоз від інших плямистостей томата.
З розвитком хвороби плями зливаються, листя жовтіє, скручується, засихає й опадає. Уражені кущі виглядають передчасно «облисілими» від низу. Стебла і плоди уражуються рідко, проте за сильного інфекційного фону на плодоніжках і чашечках можливий схожий бурий наліт. Передчасна втрата листя призводить до сонячних опіків плодів і дрібнення.
Біологія та цикл розвитку
Гриб зимує у вигляді склероціїв і міцелію на післязбиральних рештках томата, на конструкціях теплиць, у ґрунті та на насінні. Навесні утворює конідії на конідієносцях, які розносяться повітряними потоками, краплями води при поливі, на одязі та інструменті працівників. Інкубаційний період — 10–14 діб, за оптимуму скорочується до 7–9. Протягом сезону патоген дає 5–8 поколінь, формуючи лавиноподібне накопичення інокулюму.
Конідії проростають через продихи на нижньому боці листка за плівки вологи. Гриб є гемібіотрофом: спершу живиться у міжклітинниках без видимого ураження, потім перемикається на некротрофну фазу, руйнуючи мезофіл. Відомо понад 14 фізіологічних рас C. fulvum, що долають Cf-гени стійкості сучасних гібридів, тому моніторинг расового складу і ротація стійких ліній — обовʼязкові.
Шкода для культур
- Томат у теплицях і парниках — основна культура, втрати листової маси 30–70%, недобір урожаю 20–50%, у запущених осередках — до 100%.
- Томат у плівкових тунелях — у вологу прохолодну погоду шкодочинність співмірна з тепличною.
- Томат відкритого ґрунту — спорадичне ураження у дощові роки, переважно на пізніх загущених посадках і сприйнятливих сортах.
- Розсадні комплекси — джерело інфекції для виробничих площ, передача збудника з посадковим матеріалом і ґрунтосумішами.
Умови розвитку
Хвороба прогресує за вологості повітря 85% і вище, температури +22…+25°C та слабкого провітрювання теплиць. Особливо небезпечні нічні температури +16…+20°C з конденсацією роси на листі — за такого режиму спорогенез триває безперервно. Чинники, що посилюють епіфітотію: загущені посадки, надмірні азотні підживлення, верхній полив дощуванням, відсутність пасинкування і відриву нижнього листя, повторні монокультурні цикли томата без дезінфекції теплиці. Окремо небезпечні різкі перепади між нічною і ранковою температурою (8–10°C), коли роса довго затримується на листі. У сучасних теплицях з активною досвітленням і високою щільністю посадки ризики зростають, тому моніторинг проводять щоденно з огляду нижнього ярусу під підсвіткою або у косому світлі — там перші плями помітні раніше за все.
Заходи контролю
Агротехнічні
- Підбір стійких гібридів з пакетом Cf-генів (Cf-5, Cf-9 та комбінованими резистентностями); ротація гібридів по сезонах для уникнення відбору агресивних рас.
- Знезараження теплиць між сезонами: вологе прибирання рослинних решток, обробка конструкцій і ґрунту, заміна верхнього шару субстрату у малооб’ємних системах.
- Передпосівне знезараження насіння (термічне 50°C/25 хв або фунгіцидний протруйник).
- Регулювання мікроклімату: вологість ≤80%, активна вентиляція, зниження нічних температур, прогрівання повітря зранку для зрушення «точки роси».
- Крапельний полив замість дощування, мульчування ґрунту, своєчасне видалення нижнього листя і пасинків, помірне азотне живлення зі збалансованим калієм і кальцієм.
- Просторова ізоляція розсадних і виробничих відділень, дезінфекція інструменту та одягу робітників.
Хімічний контроль
Профілактичні обробки починають при перших ознаках хвороби або за прогнозу несприятливих умов. Працюють по нижньому боці листя, з кратністю 7–14 діб і обовʼязковою ротацією діючих речовин між класами для запобігання резистентності. Ефективні діючі речовини, дозволені на томаті в Україні:
- дифеноконазол — системний триазол, ефективний у профілактичній і ранній лікувальній схемі;
- азоксистробін — стробілурин з трансламінарною дією, у баковій суміші з контактним партнером;
- тебуконазол — триазол широкого спектру для ротації з дифеноконазолом;
- манкоцеб — контактний дитіокарбамат, базовий «підставник» у профілактичних блоках;
- хлороталоніл — контактний фунгіцид для блокування спорогенезу в умовах високої вологості.
На томатах захищеного ґрунту обовʼязково дотримуються термінів очікування і санітарних інтервалів. У біологічних схемах застосовують препарати на основі Bacillus subtilis, Trichoderma harzianum та сінних паличок як додатковий фактор стримування.
Стійкий контроль кладоспоріозу досягається тільки в комплексі: вибір гібрида з відповідними Cf-генами, жорсткий режим вологості й температури, чисте оснащення теплиці та ротація фунгіцидів за різними класами. Окремо взяті хімічні обробки без агротехніки дають короткостроковий ефект і прискорюють появу нових агресивних рас C. fulvum. Для промислових теплиць рекомендують ведення «карти кладоспоріозу» — фіксації осередків, дати першої появи плям, перебігу мікроклімату і застосованих обробок; такий журнал дає змогу планувати ротацію гібридів і фунгіцидів на наступний сезон.