Альтернаріоз (Alternaria spp.) — поширений у всіх агрокліматичних зонах України комплекс грибних хвороб, який спричиняють кілька видів роду Alternaria. Найбільш господарсько значущі: A. solani (суха плямистість картоплі й томата), A. brassicae та A. brassicicola (чорна плямистість капустяних і ріпаку), A. alternata (чорна гниль на десятках культур, у тому числі плодових, овочевих і зернових). Збудники зимують на рослинних рештках і насінні, легко поширюються вітром і краплями дощу, активно розвиваються у теплу вологу погоду й уражують усі надземні органи рослини.

Біологія збудника

Гриби роду Alternaria належать до відділу Ascomycota, класу Dothideomycetes, родини Pleosporaceae. Це некротрофні гемібіотрофи: спочатку прикріплюються до тканин живого листка, а далі швидко переходять до руйнування клітинних стінок ферментами і токсинами (зокрема альтернаріолом, AAL-токсином, тенуазоновою кислотою). Конідії великі, темно-оливкові, мають характерну булавоподібну форму з поперечними і поздовжніми перегородками — за ними легко ідентифікувати рід під мікроскопом.

Видова різноманітність

• Alternaria solani — спеціалізований патоген пасльонових (картопля, томат, баклажан, перець).
• Alternaria brassicae та A. brassicicola — головні збудники альтернаріозу хрестоцвітих (ріпак, гірчиця, капуста, редис).
• Alternaria alternata — поліфаг із широким колом господарів: яблуня, груша, цитрусові, морква, цибуля, соняшник, зернові, виноград.
• Alternaria dauci уражує моркву, A. porri — цибулю і часник, A. helianthi — соняшник.

Симптоми

Класична ознака альтернаріозу — округлі або кутасті темно-бурі плями з концентричними кільцями («бичаче око», target spot), оточені світло-жовтим хлоротичним ореолом. На листі плями зливаються, призводять до некрозу і передчасного засихання нижнього ярусу. На стеблах і черешках утворюються видовжені вдавлені виразки, на плодах (томат, баклажан, яблуко) — занурені тверді бурі гнилі, часто з оливково-чорним нальотом спороношення. На насінних коробочках ріпаку видно дрібні чорні точки, насіння стає щуплим і втрачає схожість.

Умови розвитку

Оптимум для проростання конідій — температура +22…+28 °C і наявність крапельно-рідкої вологи або відносної вологості повітря понад 90 % упродовж щонайменше 6 годин. Інфекція особливо швидко прогресує після злив, рясних рос і нічних туманів у фазах інтенсивного росту й цвітіння. Сприяють ураженню: загущені посіви, недостатнє калійне і фосфорне живлення, надлишок азоту, дефіцит мікроелементів (Mn, B), пошкодження градом і шкідниками, погана ротація культур.

Уражувані культури

• Картопля — суха плямистість, ураження бадилля і бульб; недобір 20–30 % у вологі роки.
• Томат — суха плямистість листя, чорна гниль плодів, особливо в плівкових теплицях.
• Ріпак та інші капустяні — чорна плямистість стручків і насіння; зниження схожості й олійності насіння.
• Морква, цибуля, часник — плямистість листя, гниль шийки під час зберігання.
• Соняшник — плямистість листя і кошиків наприкінці вегетації, погіршення виповненості сім’янок.
• Зернові колосові — чорний зародок (Alternaria-Cladosporium комплекс), погіршення товарної якості зерна.
• Яблуня, груша, цитрусові, виноград — плямистість листя і плодів, гнилі при зберіганні.

Цикл розвитку

Гриб зимує у формі міцелію і конідій на рослинних рештках, у ґрунті та на/в насінні. Навесні за температури від +10 °C починається спороношення; конідії переносяться вітром, бризками дощу, комахами і знаряддями обробітку. Інкубаційний період у сприятливих умовах становить 3–7 діб, упродовж сезону патоген дає 5–10 і більше поколінь. Наприкінці вегетації на уражених тканинах формується нова партія конідій, яка завершує цикл і забезпечує перенесення інфекції на наступний рік.

Моніторинг і діагностика

Огляд посівів починають із появи 4–6 справжніх листків і повторюють кожні 7–10 діб. Перші плями зазвичай з’являються на нижніх старіших листках і у вологих ділянках поля (низини, кінці поливних борозен). Для підтвердження беруть листя з характерними кільцевими плямами і проводять мікроскопію конідій або ПЛР-діагностику. Корисні погодні моделі (TomCast, P-Days), які підраховують години вологого листка і температуру — за досягнення порогу 35–50 балів планують першу фунгіцидну обробку.

Інтегрований захист

Агротехнічні заходи

• Сівозміна з поверненням сприйнятливої культури не раніше ніж через 3–4 роки.
• Заорювання рослинних решток і знищення падалиці.
• Використання здорового сертифікованого або протруєного насіння, висаджування стійких/толерантних гібридів.
• Збалансоване живлення з обов’язковим калієм, фосфором і мікроелементами; уникати «жирування» від азоту.
• Регулювання густоти стояння, своєчасне видалення нижніх уражених листків у томата і огірка.
• Краплинне зрошення замість дощування, поливи зранку, щоб листя встигало просохнути.

Хімічний контроль

Захист будують на ротації діючих речовин із різних FRAC-груп для запобігання резистентності. Ефективні проти альтернаріозу: азоксистробін, піраклостробін, дифеноконазол, тебуконазол, протіоконазол, боскалід, флуопірам, флуоксастробін, ципродиніл, мандипропамід, а також контактні манкоцеб, хлороталоніл, мідь. Обробки проводять профілактично, починаючи із замикання рядків (картопля), бутонізації (ріпак) або появи перших плям у нижньому ярусі (томат), із інтервалом 7–14 днів відповідно до інфекційного навантаження і погоди.

Біологічний контроль

На органічних і тепличних посівах застосовують препарати на основі Bacillus subtilis, B. amyloliquefaciens, Trichoderma harzianum, Pseudomonas fluorescens. Біопрепарати не замінюють фунгіцидів за епіфітотій, але добре працюють для протруєння насіння, обробок у фазах низького інфекційного тиску та у бакових сумішах із зниженими нормами хімії.

Альтернаріоз — типова «погодозалежна» хвороба: збитки сильно коливаються рік від року, але збудник постійно присутній у фітосанітарному фоні і легко переходить між культурами. Стабільний контроль дає лише комплексний підхід — стійкий сорт або гібрид, чиста сівозміна, своєчасний моніторинг і профілактичні фунгіцидні обробки за погодними прогнозами розвитку.