Свинорий пальчастий (Cynodon dactylon, EPPO-код CYNDA; англ. bermuda grass) — багаторічний кореневищно-столоновий злак родини тонконогових (Poaceae). Один із найбільш агресивних і важковикорінних багаторічних бур'янів теплого клімату. В Україні поширений переважно у степовій та південній зонах, на півдні Лісостепу, у Закарпатті й Криму; росте на полях, виноградниках, у садах, на узбіччях, пасовищах і зрошуваних землях.
Як виглядає
Утворює щільний низькорослий дерн заввишки 10–40 см. Має повзучі надземні пагони (столони), що вкорінюються у вузлах, та потужні підземні кореневища, які проникають у ґрунт на 30–40 см і глибше. Листки лінійні, сизо-зелені, 2–10 см завдовжки, з коротким язичком із волосків. Характерна діагностична ознака — суцвіття у вигляді 3–7 тонких колосоподібних гілочок (китиць), що розходяться пальчасто з верхівки стебла, наче пальці на долоні; саме звідси походить видова назва «пальчастий».
Біологія і життєвий цикл
Багаторічник. Розмножується як насінням, так і вегетативно — фрагментами кореневищ і столонів, причому вегетативне відновлення є основним і найнебезпечнішим: навіть короткий відрізок кореневища з одним вузлом дає нову рослину. Це робить механічне обробляння (культивацію, дискування) контрпродуктивним — знаряддя розрізають кореневища і розтягують їх по полю, множачи вогнища.
Насіннєва продуктивність помірна (сотні–тисячі насінин з рослини), схожість зберігається у ґрунті кілька років. Активний ріст припадає на теплий період: рослина теплолюбна, оптимум розвитку 30–38 °C, чутлива до приморозків — надземна маса гине восени, але кореневища перезимовують і відростають навесні. Посуху переносить добре завдяки глибокій кореневій системі.
Шкода для культур
Спричиняє суттєві втрати врожаю через конкуренцію за вологу, поживні речовини й світло, а також через алелопатичний вплив на культурні рослини. Особливо шкодить у багаторічних насадженнях, де його важко знищити обробітком ґрунту.
- Виноградники та сади — найсерйозніша проблема; щільний дерн пригнічує молоді насадження, ускладнює зрошення.
- Просапні (кукурудза, соняшник, соя, овочі) — недобір урожаю до 20–50 % за сильної забур'яненості.
- Зрошувані землі та пасовища — швидко формує суцільний покрив, витісняє цінні види.
- Зернові колосові — конкурує на ранніх фазах, знижує продуктивний стеблостій.
Чому важко контролювати
Головна складність — потужна підземна система кореневищ і столонів із великим запасом поживних речовин і сплячих бруньок. Окремий обробіток лише фрагментує й поширює рослину. Стійкість до посухи й висока регенераційна здатність дозволяють бур'яну швидко відновлюватися після пошкодження. На півдні України свинорий пальчастий вважають одним із карантинно-небезпечних за шкодочинністю багаторічних злаків.
Заходи контролю
Агротехнічні
- Виснаження кореневищ систематичним підрізанням і висушуванням на поверхні в спекотну погоду (метод «удушення» та «висушування»).
- Уникати дрібного багаторазового дискування, що розносить кореневища; натомість — глибоке вичісування і виймання кореневищ із поля.
- Підтримання конкурентоспроможних густих посівів і сівозміни з культурами суцільного посіву.
- Чорний пар із багаторазовим виснажливим обробітком на сильно засмічених ділянках.
Хімічний контроль
Через багаторічність ефективні насамперед системні препарати, що транслокуються в кореневища:
- Гліфосат — основний засіб суцільної дії по вегетуючому бур'яну в парах, до сівби/появи сходів культури та у міжряддях багаторічних насаджень; найкращий результат у фазу активного росту перед цвітінням.
- У посівах — грамініциди на основі діючих речовин клетодим, хізалофоп-П-етил, флуазифоп-П-бутил, пропахізафоп для контролю злакового бур'яну у дводольних культурах (соя, соняшник, ріпак, буряк).
- Ґрунтові й післясходові гербіциди для кукурудзи на основі нікосульфурону пригнічують відростання.
Стійкий результат дає лише поєднання агротехнічних і хімічних заходів протягом 2–3 сезонів: одноразова обробка через регенерацію кореневищ ефекту не дає.