Полин звичайний (Artemisia vulgaris, англ. common mugwort) — багаторічний кореневищний бур'ян із родини айстрових (Asteraceae). В Україні поширений повсюдно: уздовж доріг, на пустирях, перелогах, на узліссях, у садах, на зрошуваних землях та краях полів. Завдяки потужній підземній системі і високій насіннєвій продуктивності належить до важковикорінюваних рудеральних і сегетальних видів.
Як виглядає
Стебло прямостояче, ребристе, у верхній частині розгалужене, часто з червонувато-фіолетовим відтінком, висотою 60–150 см (на родючих зволожених ґрунтах — до 2 м). Листки чергові, глибоко перисто-розсічені на ланцетні загострені частки; верхня поверхня листка темно-зелена й майже гола, нижня — густо вкрита білуватим повстяним опушенням, що є ключовою діагностичною ознакою виду. Квіткові кошики дрібні (3–4 мм), яйцеподібні, зібрані у видовжене волотисте суцвіття; квітки трубчасті, червонувато-бурі або жовтуваті. Підземна частина — товсте розгалужене багатоголове кореневище з численними бруньками відновлення.
Біологія і життєвий цикл
Полин звичайний — багаторічник (perennial), який поєднує насіннєве та вегетативне розмноження. Одна рослина формує від 50 до 700 тисяч дуже дрібних насінин, що зберігають схожість у ґрунті багато років і легко розносяться вітром. Кореневище щороку нарощує нові горизонтальні пагони з бруньками, з яких відростають самостійні стебла; навіть короткі відрізки кореневища після обробітку ґрунту здатні укорінюватися й давати нові рослини. Сходи з насіння з'являються рано навесні, цвітіння припадає на липень–вересень, дозрівання насіння — на серпень–жовтень. Рослина світлолюбна, посухостійка, невибаглива до родючості, добре витримує ущільнення та помірне засолення ґрунту.
Шкода для культур
Найбільшої шкоди завдає на просапних, овочевих і багаторічних насадженнях, де його кореневищна природа дозволяє утворювати щільні куртини:
- Зернові колосові — конкурує за вологу та поживні речовини на краях полів і в зріджених посівах, ускладнює збирання.
- Соняшник, кукурудза, соя — у міжряддях розростається куртинами, знижуючи освітлення культури та недобір урожаю до 15–25 %.
- Сади, виноградники, ягідники — багаторічні куртини у пристовбурних смугах виснажують ґрунт і утруднюють догляд.
- Овочеві та зрошувані землі — швидко займає вологі ділянки, конкуруючи з культурою у критичні фази росту.
- Перелоги й узбіччя — слугує резерватором, з якого насіння і кореневища заносяться на оброблювані поля.
Алергенна та господарська небезпека
Пилок полину звичайного — один із найсильніших аероалергенів пізнього літа й осені; він спричиняє полінозний риніт, кон'юнктивіт і загострення бронхіальної астми, а період пилування збігається з амброзією, посилюючи алергічне навантаження. Рослина має характерний гіркий запах ефірних олій; у великих кількостях у кормі може погіршувати якість молока та надавати йому присмаку. Через це боротьба з полином важлива не лише з агрономічного, а й з санітарно-гігієнічного погляду.
Заходи контролю
Агротехнічні
- Систематичне підрізання й вичісування кореневищ під час основного та передпосівного обробітку, ретельне видалення відрізків кореневища з поля.
- Дотримання сівозміни з насиченням культурами суцільного посіву, які пригнічують відростання куртин.
- Скошування узбіч, меж і перелогів до цвітіння, щоб не допустити дозрівання й розльоту насіння.
- Підтримання чистих, добре зімкнутих посівів і своєчасний догляд за пристовбурними смугами в садах.
Хімічний контроль
На полях під чорний пар, перед сівбою чи після збирання культури проти куртин полину ефективні системні гербіциди суцільної дії на основі гліфосату (краще по добре відрослій вегетативній масі заввишки 15–25 см). У посівах зернових застосовують гербіциди групи синтетичних ауксинів — 2,4-Д, дикамба, флуроксипір, клопіралід, а також сульфонілсечовини (тифенсульфурон-метил, трибенурон-метил) у дозволені фази культури. На широколистих культурах добір препаратів обмежений, тому акцент роблять на ґрунтових гербіцидах і механічному виснаженні кореневищ. Підбір діючих речовин і норм здійснюють відповідно до культури, фази розвитку та чинного «Переліку пестицидів».
Полин звичайний складно викорінити одноразовими заходами через глибоке багатоголове кореневище й величезний запас насіння у ґрунті. Стійкий результат дає лише поєднання сівозміни, регулярного обробітку для виснаження кореневищ, недопущення обнасінення на межах і прицільного застосування системних гербіцидів протягом кількох сезонів.