Гірчак почечуйний (Persicaria maculosa, синонім Polygonum persicaria) — однорічний ярий дводольний бур'ян родини Гречкові (Polygonaceae). В Україні поширений повсюдно, найчастіше трапляється на перезволожених і важких ґрунтах: у просапних культурах, на овочевих ділянках, городах, уздовж зрошувальних каналів, у низинах і на знижених елементах рельєфу, де довше застоюється волога.
Як виглядає
Стебло прямостояче або висхідне, гіллясте, заввишки 20–80 см, у нижній частині нерідко з червонувато-бурим відтінком. Листки чергові, ланцетні або видовжено-ланцетні, загострені, часто з характерною темною (буро-фіолетовою) плямою посередині пластинки — звідси й видова назва maculosa («плямистий»). Пляма буває виражена не на всіх рослинах, тому це непостійна ознака. Надійна діагностична риса роду — плівчастий розтруб (ochrea), що охоплює стебло у вузлах; у гірчака почечуйного він з короткими війками або майже без них. Квітки дрібні, рожеві, рожево-білі чи зеленувато-рожеві, зібрані у густі циліндричні колосоподібні китиці на верхівках стебла й бічних пагонів. Корінь стрижневий, неглибокий, із розгалуженими бічними корінцями.
Біологія та життєвий цикл
Це теплолюбний ярий однорічник, який розмножується виключно насінням. Масові сходи з'являються навесні та на початку літа, коли ґрунт прогрівається до 10–14 °C; за вологих умов проростання розтягнуте й може тривати все літо. Одна рослина залежно від умов формує від кількох сотень до кількох тисяч горішкоподібних насінин. Насіння зберігає схожість у ґрунті багато років, добре переносить заробку й поступово поповнює банк насіння поля. Цвітіння триває з червня до пізньої осені, за ним дозрівають насінини, які легко осипаються та розносяться водою, ґрунтообробними знаряддям і з гноєм. Найкраще бур'ян почувається на родючих, вологих, ущільнених ґрунтах із доброю забезпеченістю азотом.
Шкода для культур
Гірчак почечуйний конкурує з культурними рослинами за вологу, світло й елементи живлення, особливо за азот. На зволожених полях здатний швидко формувати щільні плями та домінувати в нижньому ярусі посіву. Найбільшої шкоди завдає:
- Просапним культурам (кукурудза, соняшник, соя, цукрові буряки) — заглушує рослини в ранні фази, ускладнює міжрядний обробіток.
- Овочевим культурам і картоплі — рясно засмічує посадки на родючих зрошуваних ділянках, конкурує за вологу та живлення.
- Зерновим на знижених перезволожених ділянках — підвищує вологість стеблостою, утруднює збирання й засмічує зерно.
Крім прямих втрат урожаю (нерідко 10–25 % за сильного забур'янення), рослини погіршують умови дозрівання, підвищують вологість при збиранні та сприяють розвитку хвороб у загущеному й вологому травостої.
Особливості та поширення
На відміну від багатьох інших бур'янів, гірчак почечуйний — чіткий індикатор перезволоження й ущільнення ґрунту: масова поява на полі сигналізує про порушення водного режиму, погану структуру або застій вологи. Тому боротьба з ним ефективна лише в комплексі з агромеліоративними заходами — вирівнюванням поверхні, налагодженням дренажу та поліпшенням структури ґрунту. Бур'ян легко заселяє узбіччя, береги канав, перелоги, звідки насіння повертається на оброблювані поля.
Заходи контролю
Агротехнічні
Основа контролю — недопущення обсіменіння та поліпшення стану ґрунту. Дієві заходи: вирівнювання поля й налагодження водного режиму (усунення застою вологи), якісний основний і передпосівний обробіток, провокаційні культивації для знищення сходів, своєчасні міжрядні обробітки в просапних культурах, дотримання сівозміни з чергуванням культур різних строків сівби. Важливо знищувати бур'ян до утворення насіння, у тому числі на узбіччях і вздовж каналів.
Хімічний контроль
Гербіцидний захист проводять у ранні фази розвитку бур'яну (сім'ядолі — 2–4 справжні листки), коли молоді рослини найвразливіші. Вибір препарату залежить від культури, фази її розвитку та спектра забур'янення. Проти гірчака почечуйного ефективні ґрунтові й післясходові гербіциди на основі діючих речовин класу похідних сульфонілсечовини, а також 2,4-Д, дикамби, бентазону, тифенсульфурон-метилу та інших дозволених для конкретної культури речовин. У просапних посівах хімічний захист поєднують із міжрядними обробітками для контролю пізніх хвиль сходів.
Складність контролю гірчака почечуйного пов'язана з розтягнутими хвилями сходів, тривалою життєздатністю насіння в ґрунті та прив'язкою до перезволожених ділянок, де агротехніка ускладнена. Стійкий результат дає лише системний підхід: поліпшення водного режиму й структури ґрунту, недопущення обсіменіння та своєчасний гербіцидний захист у ранні фази з урахуванням культури й фази розвитку бур'яну.