Мишій зелений (Setaria viridis) — однорічний ярий злаковий бур'ян із родини тонконогових (злакових, Poaceae). Це однодольна рослина, одна з найпоширеніших і найшкідливіших трав'янистих бур'янів просапних та зернових агроценозів України. Трапляється по всій території країни — від Полісся до Степу, найрясніше на легких, добре прогрітих ґрунтах, на полях, перелогах, узбіччях доріг, у садах і городах. Завдяки високій насіннєвій продуктивності й розтягнутому проростанню мишій зелений швидко формує щільні куртини й конкурує з культурними рослинами за вологу, світло та елементи живлення.

Як виглядає

Стебла прямостоячі або висхідні заввишки 20–80 см, інколи до 1 м, гладенькі, біля основи нерідко колінчасто зігнуті й галузисті, утворюють кущ із кількох пагонів. Коренева система мичкувата, поверхнева, добре розвинена, що забезпечує рослині стійкість до посухи. Листки лінійно-ланцетні, 5–25 см завдовжки і 4–14 мм завширшки, плоскі, по краю шорсткі, голі або з рідкими волосками; язичок замінений рядком коротких війок. Суцвіття — щільний циліндричний несправжній колос (султан) завдовжки 3–12 см, зелений або злегка фіолетовий. Кожен колосок при основі оточений пучком зазубрених щетинок, спрямованих угору, що надає султану характерного «їжакуватого» вигляду й відрізняє рід мишій від інших злаків. Зернівка дрібна, овальна, з поперечно-зморшкуватою поверхнею.

Біологія і життєвий цикл

Мишій зелений — типовий ярий однорічник із пізнім строком проростання. Насіння починає масово сходити, коли ґрунт на глибині 5–10 см прогрівається до 15–20 °C, тобто пізніше за більшість ранніх ярих бур'янів і одночасно з теплолюбними культурами. Сходи зʼявляються з глибини до 5–7 см і розтягнуті в часі впродовж усього теплого періоду, що робить контроль одноразовим заходом малоефективним. Одна добре розвинена рослина формує від 2–3 до 10–14 тисяч зернівок. Насіння зберігає схожість у ґрунті 4–10 років і довше, поповнюючи стійкий ґрунтовий банк. Свіжозібране насіння має період спокою і проростає переважно з наступного сезону. Рослина світлолюбна, посухостійка, добре витримує ущільнення ґрунту й помірно реагує на родючість, але на удобрених полях розвивається особливо буйно. Повний цикл розвитку — від сходів до достигання насіння — займає 60–90 діб.

Шкода для культур

Мишій зелений належить до групи шкодочинних злакових бур'янів, які найсильніше пригнічують просапні та пізні ярі культури:

• Кукурудза — за сильної засміченості недобір зерна сягає 20–40 %, у роки з дефіцитом вологи й більше.
• Соняшник — конкуренція в перші 4–6 тижнів вегетації знижує врожай на 15–30 %.
• Соя — забур'яненість мишієм зменшує продуктивність на 15–25 % і ускладнює збирання.
• Цукровий і кормовий буряк — у початкові фази розвитку втрати можуть перевищувати 25 %.
• Овочеві культури та картопля — щільні куртини пригнічують сходи, недобір 20–35 %.
• Ярі зернові колосові — за пізнього забур'янення втрати 10–20 %, погіршується якість зерна.

Окрім прямої конкуренції за вологу й живлення, мишій зелений є резерватором низки шкідників і збудників хвороб злаків, а його щетинки засмічують зерновий ворох і ускладнюють роботу збиральної техніки.

Особливості як злакового бур'яну

Будучи однодольною рослиною однієї ботанічної групи з кукурудзою, сорго й зерновими, мишій зелений фізіологічно близький до злакових культур, тому селективний хімічний контроль у посівах злаків ускладнений: гербіциди проти дводольних бур'янів на нього майже не діють. Основу хімічного захисту складають протизлакові препарати — грамініциди. Через розтягнуте проростання й потужний ґрунтовий банк насіння однієї обробки зазвичай недостатньо: потрібне поєднання ґрунтових і післясходових заходів. У світовій практиці зафіксовано популяції мишію зеленого зі стійкістю до інгібіторів ацетил-КоА-карбоксилази (ACCase) та ацетолактатсинтази (ALS), тому чергування діючих речовин із різним механізмом дії є обов'язковим елементом антирезистентної стратегії.

Заходи контролю

Агротехнічні

• Дотримання сівозміни з чергуванням просапних і культур суцільного посіву, які пригнічують пізні ярі бур'яни.
• Лущення стерні з наступною основною оранкою або глибоким безполицевим обробітком для провокування й знищення сходів.
• Передпосівна культивація, що знищує першу хвилю сходів перед висівом теплолюбних культур.
• Своєчасні досходові й післясходові міжрядні обробітки в просапних посівах.
• Оптимальна густота й рівномірність стояння культури для швидкого змикання рядків і затінення бур'яну.
• Очищення посівного матеріалу та недопущення обсіменіння на узбіччях і перелогах.

Хімічний контроль

Застосовують протизлакові діючі речовини відповідно до культури й фази розвитку бур'яну. Ґрунтові (досходові) препарати: S-метолахлор, ацетохлор, диметенамід-П, пропізохлор — формують захисний екран і стримують перші хвилі сходів. Післясходові селективні грамініциди в посівах дводольних культур (соняшник, соя, буряк, ріпак): хізалофоп-П-етил, флуазифоп-П-бутил, клетодим, пропахізафоп, циклоксидим — ефективні по бур'яну у фазі 3–5 листків. У посівах кукурудзи проти мишію застосовують гербіциди на основі нікосульфурону, римсульфурону та форамсульфурону. Обробку проводять по активно вегетуючому бур'яну, дотримуючись регламентів і чергуючи механізми дії для запобігання резистентності.

Мишій зелений залишається складним для контролю саме через біологічну пластичність: розтягнуте проростання, багаторічний банк насіння в ґрунті, посухостійкість і фізіологічну спорідненість зі злаковими культурами. Стійке зниження його шкодочинності досягається лише системним поєднанням сівозміни, своєчасного обробітку ґрунту й диференційованого застосування грамініцидів з ротацією діючих речовин — разові заходи дають короткочасний і неповний ефект.