Осот жовтий польовий (Sonchus arvensis, EPPO-код SONAR) — багаторічний коренепаростковий бур'ян родини айстрових (Asteraceae). В Україні поширений повсюдно й належить до найшкідливіших і найважче викорінюваних злісних бур'янів на ріллі. Завдяки потужній кореневій системі з горизонтальними паростками та високій насіннєвій продуктивності він швидко формує суцільні куртини й конкурує з культурними рослинами за вологу, світло й елементи живлення.
Як виглядає
Рослина заввишки 50–150 см з прямостоячим, у верхній частині розгалуженим стеблом, яке при пошкодженні виділяє густий білий молочний сік. Листя чергове, видовжено-ланцетне, по краю виїмчасто-зубчасте з м'якими колючками, темно-зелене, біля основи стеблообгортне. Нижні листки звужені в короткий черешок, верхні — сидячі. Кошики великі, 2,5–5 см у діаметрі, із золотисто-жовтими язичковими квітками, зібрані в нещільне щитковидно-волотисте суцвіття. Обгортка кошика та квітконіжки густо вкриті залозистими волосками. Корінь стрижневий, проникає на глибину 2 м і більше, від нього відходять горизонтальні корені з численними бруньками відновлення.
Біологія і життєвий цикл
Осот жовтий польовий розмножується двома шляхами — насінням і вегетативно, причому саме вегетативне відновлення робить його настільки стійким. На горизонтальних коренях, що залягають у шарі 5–20 см, формуються адвентивні бруньки, з яких відростають нові пагони; фрагменти кореня завдовжки лише кілька сантиметрів здатні дати самостійну рослину, тому поверхневий обробіток ґрунту нерідко лише розмножує бур'ян. Одна рослина продукує 6–20 тис. насінин, забезпечених летючкою-чубчиком, які легко розносяться вітром на значні відстані. Насіння проростає з глибини до 2–3 см, зберігає схожість у ґрунті кілька років. Сходи з насіння в перший рік формують розетку й закладають кореневу систему, а цвітіння й плодоношення припадають на червень–вересень. Оптимальна температура проростання — 25–30 °C, мінімальна — близько 6–8 °C.
Шкода для культур
Осот жовтий польовий — один з найнебезпечніших багаторічних бур'янів просапних і зернових агроценозів. Засмічуючи поля, він різко знижує врожайність і ускладнює збирання:
- Зернові колосові (пшениця, ячмінь) — за сильної засміченості недобір зерна сягає 20–40 %, посіви вилягають, утруднюється обмолот.
- Цукровий буряк — пригнічує культуру на ранніх фазах, втрати коренеплодів до 30–50 % при високій щільності.
- Соняшник і кукурудза — конкурує за вологу в критичні фази, знижує продуктивність і забруднює ворох.
- Овочеві та баштанні — формує щільні осередки, що пригнічують сходи й ускладнюють догляд.
Окрім прямих втрат урожаю, бур'ян виснажує запаси ґрунтової вологи й поживних речовин, є резерватором ряду шкідників і збудників хвороб.
Поширення та екологія
Вид трапляється в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України — від Полісся до Степу, найрясніше на родючих, достатньо зволожених ґрунтах. Витримує помірне засолення, добре росте на узбіччях, перелогах, у зрошуваних посівах і знижених елементах рельєфу, де накопичується волога. Світлолюбний, але здатний відновлюватися й у загущених посівах за рахунок кореневих паростків. Завдяки пластичності й глибокій кореневій системі стійко переносить посуху та механічні пошкодження верхнього шару ґрунту.
Заходи контролю
Агротехнічні
Основа боротьби — виснаження запасів пластичних речовин у коренях системою механічних обробітків. Ефективні лущення стерні з наступною глибокою зяблевою оранкою, що подрібнює й заорює кореневі паростки, а також провокаційні обробітки за схемою «виснаження»: повторні підрізання пагонів у фазі розетки не дають рослині відновити кореневі запаси. Важливі дотримання сівозміни з чергуванням культур суцільного й просапного способу сівби, чисті та зайняті пари, своєчасне знищення осередків на узбіччях і перелогах, використання чистого від насіння посівного матеріалу.
Хімічний контроль
У посівах зернових застосовують післясходові гербіциди на основі діючих речовин 2,4-Д, дикамби, флуроксипіру, клопіралиду й трибенурон-метилу в фазі активного росту розеток бур'яну. У парах і на необроблюваних землях, а також для допосівного очищення полів ефективні системні препарати на основі гліфосату, що транслокуються в кореневу систему й пригнічують бруньки відновлення. У посівах цукрових буряків і соняшнику застосовують зареєстровані для цих культур протидводольні гербіциди згідно з технологією. Найкращий результат досягається поєднанням агротехнічних і хімічних заходів та обробкою у фазу, коли бур'ян найбільш чутливий — від розетки до початку стеблування.
Через здатність до інтенсивного вегетативного відновлення й глибоке залягання коренів осот жовтий польовий неможливо знищити одноразовим заходом — потрібна послідовна багаторічна система, що поєднує виснажувальний обробіток ґрунту, конкурентні культури сівозміни й своєчасне застосування гербіцидів. Лише систематичний контроль дає змогу істотно знизити засміченість полів цим злісним бур'яном.