Дурман звичайний (Datura stramonium, EPPO-код DATST) — однорічний ярий бур'ян родини пасльонових (Solanaceae). Це потужна, сильно розгалужена рослина з неприємним запахом, відома насамперед своєю високою токсичністю для людини й тварин. В Україні поширений повсюдно: на пустирях, узбіччях доріг, у населених пунктах, городах, а також у посівах просапних культур — кукурудзи, соняшнику, сої, картоплі, овочів та на зрошуваних землях півдня.
Як виглядає
Рослина заввишки 40–120 см, з товстим прямостоячим вилчасто-розгалуженим стеблом. Листя велике, черешкове, яйцеподібне, по краю крупно-виїмчасто-зубчасте (так звані «лопаті»), темно-зелене, з характерним різким наркотичним запахом при розтиранні. Квітки великі (6–10 см завдовжки), поодинокі, розташовані у розвилках стебла, з лійкоподібним білим або блідо-фіолетовим віночком. Плід — велика прямостояча коробочка, густо вкрита твердими шипами, що при дозріванні розкривається чотирма стулками. Корінь стрижневий, потужний.
Біологія і життєвий цикл
Дурман звичайний — однорічник, що розмножується виключно насінням. Сходи з'являються пізно навесні та влітку, коли ґрунт прогрівається до 18–24 °C, тому рослина встигає масово засмічувати просапні посіви вже після основних обробітків. Одна добре розвинена рослина формує від 5 000 до 25 000 насінин. Насіння зберігає схожість у ґрунті до 30–40 років, проростає з глибини до 8–10 см і має розтягнуту хвилеву появу сходів протягом сезону. Цвітіння триває з липня до вересня, плодоношення — до пізньої осені. Рослина теплолюбна, посухостійка, добре розвивається на родючих, багатих азотом ґрунтах.
Шкода для культур
Завдяки великій вегетативній масі дурман сильно пригнічує культурні рослини, споживаючи вологу та елементи живлення, затіняє їх і ускладнює збирання врожаю:
- Кукурудза, соняшник — конкуренція за вологу й світло, втрати врожаю до 15–25 % при сильному засміченні;
- Соя, цукрові буряки — пригнічення сходів у ранні фази, забруднення посівів;
- Картопля, овочеві — затінення, ускладнення механізованого догляду й збирання;
- Зрошувані землі — масові спалахи через постійну вологозабезпеченість.
Окрема небезпека — потрапляння насіння та частин рослини у фуражне зерно й корми.
Токсичність і небезпека
Усі частини рослини отруйні: вони містять тропанові алкалоїди — атропін, гіосціамін і скополамін. Найбільша концентрація — у насінні та коренях. Отруєння можливе при потраплянні рослини в корми тварин, а також у людей (особливо дітей, яких приваблюють коробочки з насінням). Симптоми — розширення зіниць, сухість слизових, прискорене серцебиття, збудження, галюцинації, у важких випадках — судоми. Тому при роботі з масивами дурману слід уникати контакту з соком і не допускати потрапляння рослини у фуражну сировину.
Заходи контролю
Агротехнічні
- дотримання сівозміни з чергуванням просапних і культур суцільного посіву;
- лущення стерні та зяблева оранка для провокування й знищення сходів;
- досходові та міжрядні культивації у просапних;
- підкошування поодиноких рослин до утворення насіння на узбіччях і неужитках;
- очищення посівного матеріалу та недопущення занесення насіння з гноєм і кормами.
Хімічний контроль
Дурман добре контролюється гербіцидами за діючими речовинами (без прив'язки до торгових марок):
- Кукурудза: мезотріон, нікосульфурон, дикамба, 2,4-Д у бакових сумішах, темботріон;
- Соняшник (стійкі гібриди): імазамокс, трибенурон-метил за відповідними технологіями;
- Соя: бентазон, імазамокс, хлоримурон-етил;
- Буряк цукровий: комбінації на основі етофумезату, фенмедифаму, десмедифаму;
- Парові поля та до сходів: ґрунтові гербіциди на основі ацетохлору, S-метолахлору, а на неужитках — гліфосат.
Поєднання своєчасного обробітку ґрунту, чистого насіннєвого матеріалу та диференційованого застосування гербіцидів дозволяє утримувати дурман звичайний нижче порога шкідливості. Через тривалу життєздатність насіння у ґрунті контроль має бути системним і багаторічним — одноразові заходи не дають стійкого результату.