Паслін чорний (Solanum nigrum) — однорічний ярий бур'ян з родини пасльонових (Solanaceae), один із найпоширеніших сегетальних видів на полях України. Трапляється повсюдно — від Полісся до Степу, віддаючи перевагу родючим, добре зволоженим і прогрітим ґрунтам. Масово засмічує просапні культури, городи та зрошувані ділянки, а його стиглі ягоди отруйні для людини й тварин, що робить вид не лише агрономічною, а й санітарною проблемою.
Як виглядає
Рослина заввишки 20–80 см, у сприятливих умовах до 1 м. Стебло прямостояче, розгалужене, гранчасте, від основи галузиться, голе або з рідким опушенням. Листки чергові, яйцеподібні або ромбічно-яйцеподібні, завдовжки 4–13 см, з виїмчасто-зубчастим чи майже цілокраїм краєм, на черешках. Квітки дрібні, до 1 см у діаметрі, зібрані в зонтикоподібні завійки по 3–8 шт., з білим п'ятипелюстковим віночком і яскраво-жовтими зрослими пиляками в центрі. Плід — куляста соковита ягода 6–10 мм, спершу зелена, у стиглому стані матово-чорна (рідше зеленувата чи жовтувата у деяких форм). Корінь стрижневий, неглибокий, але добре розгалужений.
Біологія і життєвий цикл
Паслін чорний розмножується виключно насінням. Одна рослина формує від 2–3 тис. до 18 тис. насінин, які зберігають схожість у ґрунті 8–10 і більше років. Насіння проростає з глибини до 4–5 см за прогрівання верхнього шару ґрунту до 15–22 °C, тому масові сходи з'являються пізно — у травні-червні, часто другою хвилею після першого міжрядного обробітку. Це робить вид типовим супутником пізніх просапних культур. Сходи й молоді рослини теплолюбні та чутливі до приморозків, але швидко нарощують вегетативну масу в липні-серпні. Цвітіння розтягнуте — з липня до вересня-жовтня, плодоношення триває до приморозків, тому на одній рослині одночасно є квіти і ягоди різного ступеня стиглості. Свіжозібране насіння має період спокою, основна маса проростає наступного сезону. Рослина пластична: за нестачі вологи й світла формує карликові форми заввишки 10–15 см, які встигають дати насіння навіть під покривом культури, а на відкритих родючих ділянках розростається в потужний кущ із кількома десятками плодових китиць. Така екологічна гнучкість пояснює стійке утримання виду в агроценозах попри регулярний обробіток.
Шкода для культур
Паслін чорний — потужний конкурент за вологу, світло й елементи живлення, особливо в широкорядних посівах. Соковите стебло й ягоди ускладнюють механізоване збирання та забруднюють ворох. Найбільш шкодочинний у:
- цукрових і кормових буряках — недобір коренеплодів 15–30 % за сильного засмічення;
- сої, квасолі, кукурудзі — пригнічення на ранніх фазах, втрати 10–25 %;
- картоплі та овочевих (томат, перець, капуста) — конкуренція й ускладнення збирання, до 20–35 % втрат;
- соняшнику та овочевих на зрошенні — масові пізні сходи зводять нанівець ефект першої культивації.
Як представник пасльонових, вид є резерватором спільних із культурними пасльоновими шкідників і хвороб (колорадський жук, фітофтороз, вірусні інфекції), підтримуючи їхній інфекційний фон у сівозміні.
Токсична небезпека
Усі зелені частини рослини та незрілі ягоди містять глікоалкалоїд соланін і споріднені сполуки. Вони токсичні для людини, великої рогатої худоби, овець і свиней: спричиняють блювоту, діарею, пригнічення нервової системи, у тяжких випадках — серцеву недостатність. Особливо небезпечні зелені ягоди для дітей через привабливий вигляд. Концентрація соланіну зменшується в повністю стиглих чорних ягодах, проте вживати їх без термічної обробки не можна. Засмічення пасльоном сіна й зеленої маси на корм створює ризик отруєння тварин, тому забур'янені ділянки не використовують на випас і зелений корм.
Заходи контролю
Агротехнічні
Основа контролю — недопущення обсіменіння. Дотримання сівозміни з чергуванням просапних і культур суцільної сівби, лущення стерні з наступною зяблевою оранкою провокують і знищують осінні сходи та заглиблюють насіння. Передпосівна культивація знищує першу хвилю сходів, а 2–3 міжрядні обробітки просапних з підгортанням охоплюють пізні хвилі. Ефективні також своєчасне ручне виполювання вогнищ до плодоношення, очищення посівного матеріалу та підтримання чистих узбіч і меж полів. Мульчування й щільний травостій багаторічних трав пригнічують сходи. Велике значення має контроль обсіменіння на необроблюваних землях — узбіччях доріг, межах, каналах зрошення, звідки насіння заноситься на поле з технікою, поливною водою та органічними добривами. Гній і компост із домішкою стиглих ягід вносять лише після повного перепрівання.
Хімічний контроль
Паслін чорний добре контролюється ґрунтовими та післясходовими гербіцидами за умови застосування по молодих рослинах (фаза сім'ядоль — 2–4 листки). У буряках застосовують схеми на основі метамітрону, фенмедифаму, десмедифаму та етофумезату; у кукурудзі й сої — мезотріону, темботріону, римсульфурону, бентазону, імазамоксу (для стійких сортів сої); у картоплі — метрибузину; у зернових — препаратів на основі 2,4-Д, дикамби, тифенсульфурон-метилу. На парах і до сівби ефективний гліфосат. Через розтягнуті сходи часто потрібні дворазові післясходові обробки; вибір діючої речовини узгоджують з культурою та чергуванням за механізмом дії, щоб уникати резистентності.
Поєднання глибокого насіннєвого банку, розтягнутих пізніх сходів і токсичності робить паслін чорний бур'яном, який не вдається подолати одноразовим заходом. Стійкого результату досягають лише системою: чиста сівозміна, своєчасний механічний обробіток проти пізніх хвиль і грамотні гербіцидні схеми, спрямовані на знищення рослин до утворення ягід і поповнення банку насіння в ґрунті.