Яблунева плодожерка (Cydia pomonella) — контроль

Яблунева плодожерка (Cydia pomonella Linnaeus, 1758; EPPO-код CARPPO; родина листовійки, Tortricidae) — головний шкідник яблуневого та грушевого саду в Україні й по всьому помірному поясу. Ця сторінка — про той самий вид, що й codling-moth: канонічний матеріал з фенологією, моніторингом і повним IPM-стеком ведеться там. Тут — україномовний підсумок для пошуку за запитом «яблунева плодожерка».

Як виглядає

Метелик яблуневої плодожерки невеликий: розмах крил 17-22 мм, у спокої складає крила «дашком» і має сіро-коричневий малюнок з характерним бронзово-золотавим овалом-«дзеркалом» у вершинному куті передніх крил — це головна польова діагностична ознака. Гусениця доросла — 15-20 мм завдовжки, рожево-кремового кольору з контрастною коричневою головою і темним щитком на грудях; саме її ми зазвичай знаходимо в надрізаному плоді. Лялечка коричнева, ~10 мм, у щільному шовковому коконі під відсталою корою, у тріщинах опор, у тарі і пакувальних матеріалах.

Біологія і життєвий цикл

В умовах України розвивається в двох повних поколіннях, у південних областях (Одеська, Херсонська, Миколаївська, Закарпаття) — у двох повних і частковому третьому. Зимує доросла гусениця у щільному коконі під корою, у тарі або в ґрунті. Весняний літ починається при стійкому переході через порогову температуру T_base = 10 °C; у фенологічних моделях DD (degree-days) перший літ припадає на ~95 DD, масова відкладка яєць — 130-200 DD, поява першої гусениці на плодах — 230-260 DD від BIO-fix (першого стабільного відлову самця в феромонну пастку). Друге покоління — у червні-липні, в умовах посушливого літа його шкода зазвичай перевищує шкоду першого. Доросла самка відкладає 60-120 яєць поодинці на плоди й листя; ембріогенез 6-12 днів залежно від температури.

Симптоми пошкодження

Червоточини з фрасом. Ходи гусениці у м'якоті плоду, біля входу і виходу — характерні бурі екскременти, що збираються гранулами на поверхні шкірки.
Передчасний опад. Заселені плоди дозрівають швидше і обпадають; під деревом утворюється «падалиця», що залишається джерелом інфекції на наступний цикл.
Пошкодження насіннєвої камери. Гусениця прямує до серцевини, виїдає насіння — це знецінює плід навіть якщо м'якоть зовні здається цілою.
Вторинні гнилі. Через хід заходять патогени (Monilinia, Penicillium) — урожай псується у сховищі.

Спектр господарів

Основні культури в Україні: яблуня (головний господар), груша, айва, горіх волоський, абрикос, рідше слива та персик. На горіху другорядна популяція особливо помітна в Лісостепу й на півдні, де часто є джерелом реінвазії у сусідні яблуневі сади.

Моніторинг

Базовий інструмент — феромонна пастка з кодлемоном ((E,E)-8,10-додекадієнол), 1-2 пастки на гектар, ревізія раз на 3-4 дні. Перший стабільний відлов самця після стійкого ввечір ≥ 16 °C — це BIO-fix, від нього стартує накопичення degree-days. Економічний поріг шкодочинності — 5 самців на пастку за тиждень для товарних насаджень столових сортів і 2-3 для експортних блоків. У великих садах (понад 5 га) додають високодозові «hi-load» пастки для дисрапшну і камер з відстеженням яйцекладки на модельних деревах.

Інтегрований захист

Агротехнічні заходи

Систематичний збір падалиці кожні 2-3 дні і її вивезення/знищення поза садом.
Ловчі пояси з гофрокартону на штамби в червні; ревізія і спалювання щодекади — знімає до 30-50% гусениць, що йдуть у кокон.
Зачистка відсталої кори, обрізка сухих гілок, прибирання дерев'яної тари — ліквідація місць зимівлі.
Контроль альтернативних господарів навколо саду (запущені приватні яблуні, горіхи).

Біоконтроль

Трихограма (Trichogramma evanescens, T. dendrolimi) — випуск 80-120 тис. ос/га у двох-трьох строках на яйцекладку.
Гранульозний вірус CpGV (Cydia pomonella granulovirus) — селективний біологічний препарат, який заражає гусениць першого віку, не впливає на корисну ентомофауну; обов'язковий компонент у органічних і IPM-блоках.
Хижі кліщі і павуки в кроні, синиці і повзики взимку — підтримуються через гнізда-будки і відмову від широкоспектрових інсектицидів.

Хімічний контроль

Базис — точкова обробка по фенопрогнозу (відкладка яєць або поява гусениць першого віку), не за календарем. Діючі речовини й IRAC-групи:

IGR-діацилгідразиди: метоксифенозид, тебуфенозид (IRAC 18) — інгібітори линьки, м'які для бджіл і трихограми.
Антранілдіаміди: хлорантраніліпрол, циантраніліпрол (IRAC 28) — рекомендовані за яйцекладки, ефективні овіцидно й ларвіцидно.
Спіносини: спіносад, спінеторам (IRAC 5) — для другого покоління, з обмеженням по бджолах у період цвітіння міжрядь.
Авермектини: емамектину бензоат (IRAC 6) — у блоках з резистентними популяціями.
Оксадіазини: індоксакарб (IRAC 22A) — пізніше покоління, особливо при змішаних популяціях з листовійками.
Неонікотиноїди (IRAC 4A) і піретроїди (IRAC 3A) — застосовуються обмежено через ризики для запилювачів і прискорений розвиток резистентності.

Обов'язковою є ротація IRAC-груп: не більше двох послідовних обробок однією групою за сезон, повний оборот діючих речовин між поколіннями.

Маркетинг-дисрапшн

У промислових садах площею від 5 га ефективно працює пермінентний феромонний дисрапшн — щільне розміщення диспенсерів кодлемону (500-1000 шт/га) знижує імовірність зустрічі самців і самок та обвалює яйцекладку на 80-95%. Поєднується з CpGV і точковими обробками за порогом — це сучасний золотий стандарт для експортних товарних блоків.

Через виражену поліциклічність, тривалу зимівлю та широкий ареал альтернативних господарів яблунева плодожерка — це шкідник, де самостійні хімічні обробки програють. Стійкий результат дає лише поєднання моніторингу за degree-days, агротехніки, біоконтролю (CpGV + трихограма), ротації IRAC і феромонного дисрапшну у великих садах.