Білокрилка (Aleyrodidae) — родина дрібних сисних комах із підряду Sternorrhyncha. На теплицях і відкритому ґрунті в Україні зустрічаються три ключові види: Trialeurodes vaporariorum (тепличаа білокрилка), Bemisia tabaci (тютюнова або бавовняна, переносник десятків вірусів) та Aleurodes proletella (капустяна). Шкідник заселяє нижній бік листка, харчується флоемним соком, забруднює рослину медв'яною росою з наступним розвитком сажистих грибів і переносить понад 100 фітовірусів. Найбільшу господарську шкоду завдає у захищеному ґрунті (томат, огірок, перець, баклажан, троянда, гербера), у відкритому ґрунті — на капустяних, бавовнику, баштанних та декоративних культурах.

Як виглядає

Дорослі особини — крихітні крилаті комахи довжиною 1-2 мм, схожі на мініатюрних метеликів. Тіло і чотири перетинчасті крила вкриті дрібним білим восковим нальотом, через що колонія на нижньому боці листка нагадує борошняний пил. У спокої крила складені дахоподібно. T. vaporariorum тримає крила майже горизонтально, B. tabaci — крутіше, під кутом, і дрібніша (≈0,8-1,2 мм), з жовтуватим тілом.

Яйця подовгасто-овальні, 0,2-0,25 мм, спочатку білуваті, через 1-2 доби темніють до бурштинового. Самиці відкладають їх на нижньому боці листа, часто колом навколо місця живлення. Личинки першого віку («краулери») — єдина рухома німфальна стадія; решта три віки нерухомо прикріплюються до листа, формуючи плоскі овальні «лусочки» з восковими виростами по краях. Фінальна стадія — пупарій (puparium), у межах якого формується доросла особина; кришечка пупарія підіймається при еклозії і лишає характерну «віконечко».

Біологія і життєвий цикл

Розвиток включає яйце → 4 личинкові стадії (L1-L4, де L4 — нерухомий пупарій) → імаго. При оптимальних 25-27°C повний цикл триває 22-30 діб, при 18°C — до 45-50 діб, нижче 12°C розвиток зупиняється. Одна самиця T. vaporariorum відкладає 100-300 яєць, B. tabaci — до 200-400 за життя, з партеногенетичним і двостатевим розмноженням.

У теплицях обидва види дають 10-12 перекритих поколінь на рік. У відкритому ґрунті зимівля можлива на капустяних бур'янах (A. proletella) і самосіві озимих культур; B. tabaci на півдні зимує у захищеному ґрунті, в умовах теплої зими виходить у відкритий ґрунт уже в травні. Резервуарами слугують будяк, кропива, амарант, лобода, паслінові бур'яни і самосіви культурних рослин.

Шкода для культур

• Томат (теплиця і ВГ) — головна культура; B. tabaci переносить вірус жовтої курчавості листя томата (TYLCV), що дає 50-100% втрат при ранньому інфікуванні.
• Огірок, кабачок, диня — переносник CYSDV (Cucurbit yellow stunting disorder virus) і CVYV; додатково — забруднення медв'яною росою.
• Перець і баклажан — пригнічення росту, скручування листя, передача пеппер-вірусів, втрата товарності плодів.
• Капустяні (капуста, броколі, ріпак) — A. proletella вкриває нижні листки восковим нальотом, споживачі відбраковують вкриті сажистими грибами голівки.
• Бавовник, соя, квасоля — B. tabaci передає геміновіруси (CLCuV, BGMV), знижує врожай волокна/насіння на 20-60%.
• Декоративні (троянда, гербера, пуансетія, фуксія) — псує товарний вигляд медв'яною росою і чорню, потрапляє у міжнародну фітосанітарну реєстрацію.

Симптоми пошкодження

Перші ознаки — хлоротичні крапки і плямистість на верхньому боці листка над колонією. По мірі зростання щільності листя жовтіє, скручується вниз, в'яне; на липкому покритті медв'яної роси розвиваються чорні сажисті гриби (Capnodium, Cladosporium), що блокують фотосинтез і знижують товарність плодів. На томаті при заселенні B. tabaci з'являється «irregular ripening» — нерівномірне дозрівання з білими твердими ділянками м'якоті. Вірусні симптоми (мозаїки, жовті крайові каймиці, курчавість листа, карликовість) проявляються через 2-4 тижні після заселення і вже не зникають при подальшому контролі шкідника.

Моніторинг

• Жовті клейові пастки 10×25 см, 1 пастка на 50-100 м² у теплиці; зміна щотижня, облік дорослих особин.
• Облік на листі: щотижня обстежують 30-50 рослин, рахують яйця і німфи на нижньому боці 2-3 листків середнього ярусу.
• Поріг шкодочинності: у теплиці на томаті — 1 імаго/листок або 5 яєць/листок; у відкритому ґрунті на капусті — 5-10 імаго на рослину.
• Видова ідентифікація важлива: B. tabaci при тих самих щільностях небезпечніша через перенос вірусів — підтверджують під бінокуляром по пупарію.

Заходи контролю

Агротехнічні і профілактика

• Знищення бур'янів-резервуарів (паслінові, капустяні, лободові) у радіусі 50 м від теплиці і поля.
• Видалення рослинних решток і самосіву одразу після збирання; «санітарна пауза» в теплиці 3-4 тижні без господаря-рослин.
• Просторова ізоляція молодої розсади від старих посадок; вхідний контроль партій розсади на наявність яєць/німф.
• Інсектицидні сітки 50 mesh (отвір ≤0,27 мм) на вентиляції теплиць — фізичний бар'єр.
• Масовий вилов жовтими клейовими пастками 1 шт./5-10 м² на ранніх стадіях.

Біологічний контроль

• Encarsia formosa — паразитоїд німф T. vaporariorum, випуск 1,5-3 особини/м² щотижня впродовж 8-10 тижнів.
• Eretmocerus eremicus / E. mundus — ефективніший проти B. tabaci, переносить вищі температури (до 35°C).
• Macrolophus pygmaeus — хижий клоп-полифаг, працює і по яйцях, і по дорослих; добре поєднується з Encarsia.
• Ентомопатогенні гриби (Beauveria bassiana, Lecanicillium muscarium) — спрей при високій вологості.

Хімічний контроль

Через короткий цикл і високу плодючість білокрилка швидко набуває резистентності, особливо B. tabaci. Обов'язкова ротація між групами IRAC за кожне покоління:

• IGR (регулятори росту): піріпроксифен (IRAC 7C), бупрофезин (IRAC 16) — діють на яйця і німфи, безпечні для дорослих ентомофагів.
• Неонікотиноїди: ацетаміприд, тіаметоксам (IRAC 4A) — системні, ефективні при крапельному внесенні; обмеження по бджолах і медоносним культурам.
• Тетранові кислоти: спіротетрамат, спіромесифен (IRAC 23) — системні з двостороннім флоемним рухом, сильні проти всіх стадій.
• Діаміди: ціантраніліпрол (IRAC 28) — добре працює по B. tabaci, м'який до запилювачів.
• Інші механізми: флоніказам (IRAC 29), флупірадифурон, флуензадифлуорон (IRAC UN) — нові молекули для антирезистентної стратегії.
• Біопрепарати: азадирахтин (нім), мильні розчини калію — для органічного виробництва і фінішних обробок.

Білокрилка лишається одним з найскладніших шкідників захищеного ґрунту: коротка генерація, прихований нижній ярус живлення, висока швидкість селекції резистентних популяцій і — головне — здатність Bemisia tabaci переносити віруси, які знецінюють весь урожай навіть після успішної боротьби з самим шкідником. Стійкий результат дає лише комбінація фізичних бар'єрів, біоконтролю в теплиці і жорсткої ротації IRAC-груп у відкритому ґрунті.