Ріпаковий пильщик (Athalia rosae) — поширений шкідник хрестоцвітих культур з ряду перетинчастокрилих (Hymenoptera), родина справжніх пильщиків (Tenthredinidae). В Україні зустрічається повсюдно, найбільшої шкоди завдає у зонах Лісостепу та Степу. Личинки пильщика (так звані «несправжні гусениці») масово об'їдають листя ріпаку, гірчиці, редьки, капусти та інших культур родини капустяних, що в роки спалахів призводить до повного знищення посівів.
Як виглядає
Доросла особина — оса завдовжки 7–8 мм з яскравим жовто-помаранчевим тілом і чорною головою. Спинка (мезонотум) також чорна, ноги жовтуваті з темними плямами, крила прозорі з димчастим затемненням і помітною темною жилкою. Завдяки контрастному забарвленню імаго легко впізнати на квітах, де вони живляться нектаром.
Личинка завдовжки до 15–18 мм, оксамитово-чорна або темно-зелена з сіро-зеленим черевцем, зморшкуватою матовою шкірою. На відміну від справжніх гусениць метеликів, личинка пильщика має 6–8 пар черевних ніг (несправжні гусениці), тіло S-подібно вигинається у стані спокою. Яйця дрібні, овальні, відкладаються поодиноко в тканину листка. Лялечка розвивається в землистому коконі у ґрунті.
Біологія та життєвий цикл
Зимує доросла личинка (еонімфа) в щільному коконі в ґрунті на глибині 7–15 см. Навесні, коли ґрунт прогрівається, личинки заляльковуються, і виліт перших імаго припадає на травень. За сезон в умовах України розвивається 2–3 покоління, у південних регіонах — до 3–4. Найшкідливіше зазвичай друге покоління, що припадає на серпень–вересень і збігається зі сходами озимого ріпаку.
Самка відкладає 200–300 яєць, надрізаючи яйцекладом край або жилку листка. Через 5–12 днів відроджуються личинки, які живляться 2–3 тижні, проходячи 5 віків. Молодші личинки скоблять листя знизу, старші об'їдають листову пластинку повністю. Завершивши живлення, личинка йде у ґрунт на заляльковування або зимівлю. Теплі сухі роки сприяють масовому розмноженню, тоді як холодна дощова погода стримує чисельність.
Шкода для культур
- Ріпак озимий і ярий — основна культура ризику; пошкодження сходів і молодих рослин восени може спричинити загибель посіву та необхідність пересіву.
- Гірчиця — личинки масово знищують листя, знижуючи врожай насіння.
- Капуста, редька, редис, ріпа, бруква — об'їдання листя погіршує товарність і знижує врожай коренеплодів.
- Дикорослі хрестоцвіті (суріпиця, грицики) — слугують резерватами шкідника між сезонами.
За високої чисельності личинки здатні з'їсти 60–100 % листової поверхні. Втрати врожаю ріпаку в роки спалахів сягають 30–50 %, а на сходах — до повної загибелі рослин.
Симптоми пошкодження
Перша ознака — дрібні наскрізні отвори та виїдені «вікна» з нижнього боку листка, які роблять молодші личинки. Згодом листя об'їдається з країв, лишаються тільки грубі жилки, рослина набуває «обгризеного» вигляду. На сходах пошкодження часто буває суцільним: личинки за лічені дні «вистригають» цілі ділянки поля. Личинок легко виявити на нижньому боці листя та у пазухах; при дотику вони згортаються й падають на землю.
Заходи контролю
Агротехнічні
- Зяблева оранка та культивація після збирання — руйнує кокони й зимуючих личинок у ґрунті.
- Знищення хрестоцвітих бур'янів у посівах і на узбіччях, що позбавляє шкідника кормової бази та місць резервації.
- Оптимальні строки сівби озимого ріпаку, щоб сходи встигли зміцніти до піку чисельності другого покоління.
- Дотримання сівозміни з просторовою ізоляцією нових посівів капустяних від торішніх.
- Регулярний моніторинг полів і облік личинок; обробки доцільні при перевищенні економічного порогу шкідливості (орієнтовно 2–3 личинки на рослину на сходах).
Хімічний контроль
Обробки проводять за появи молодших личинок, поки вони найвразливіші. Ефективні діючі речовини: лямбда-цигалотрин, дельтаметрин, альфа-циперметрин, зета-циперметрин (піретроїди), тіаклоприд та ацетаміприд (неонікотиноїди), а також комбіновані препарати на основі хлорантраніліпролу з лямбда-цигалотрином. Для запобігання резистентності діючі речовини з різних хімічних класів чергують. Інсектициди застосовують з урахуванням періоду цвітіння та охорони бджіл — обприскування виконують у вечірні години, уникаючи фази цвітіння культури.
Ріпаковий пильщик небезпечний насамперед через високу плодючість і кілька поколінь за сезон: пропущений спалах другого покоління здатний за тиждень знищити сходи озимого ріпаку. Своєчасний моніторинг, агротехнічна профілактика та точкові інсектицидні обробки за порогом шкідливості — основа надійного захисту хрестоцвітих культур від цього шкідника.