Стручкова галиця ріпаку (Dasineura brassicae) — дрібний двокрилий комар із родини галиць (Cecidomyiidae), один із найнебезпечніших спеціалізованих шкідників генеративних органів капустяних культур. В Україні поширений повсюдно в зонах вирощування ріпаку, особливо шкодочинний у Лісостепу та Поліссі. Личинки галиці розвиваються всередині стручків, спричиняючи їх деформацію, передчасне розтріскування та втрату насіння. Шкода різко зростає у поєднанні з насіннєвим прихованохоботником, який відкриває галиці доступ до стручків.
Як виглядає
Доросла галиця — дуже дрібний ніжний комарик завдовжки 1,2–1,7 мм, із жовтувато-бурим або сірувато-чорним тілом, довгими ногами та однією парою прозорих, опушених крил із редукованим жилкуванням. Вусики чоткоподібні, у самців довші за тіло. Через мікроскопічні розміри і скритний спосіб життя дорослих комах у полі виявити майже неможливо — діагностику ведуть за пошкодженнями. Яйця прозорі, видовжені, відкладаються групами. Личинка безнога, веретеноподібна, спочатку біла, згодом лимонно-жовта, завдовжки до 1,5–2 мм; у стручку одночасно живе від кількох до кількох десятків личинок. Лялечка розвивається у щільному коконі в ґрунті.
Біологія та життєвий цикл
Зимують личинки останнього віку в коконах у поверхневому шарі ґрунту на полях, де торік вирощували ріпак чи інші капустяні. Навесні, за прогрівання ґрунту до 12–15 °C, личинки заляльковуються, і виліт першого покоління дорослих комах збігається з фазою бутонізації — початку цвітіння ріпаку. Самки живуть лише 1–2 доби і відкладають яйця в молоді зав’язі та стручки. Самостійно прокусити неушкоджену стінку стручка галиця не здатна, тому масово використовує отвори, проколи й тріщини, залишені насіннєвим прихованохоботником (Ceutorhynchus assimilis), пошкодженнями інших комах або механічні ушкодження. За сезон у Степу й Лісостепу України розвивається 2–3, а за теплої затяжної осені — до 4 поколінь, які накладаються одне на одне. Розвиток одного покоління триває 3–5 тижнів залежно від температури. Висока плодючість, кілька генерацій і прихований спосіб життя личинок усередині стручків роблять цей вид важко контрольованим.
Шкода для культур
Стручкова галиця належить до групи спеціалізованих шкідників капустяних і пошкоджує насамперед генеративні органи:
- Озимий ріпак — головний кормовий об’єкт; за сильного заселення втрати насіння сягають 20–40 %, на крайових смугах поля локально до 70–80 %.
- Ярий ріпак — пошкоджується пізнішими поколіннями, шкода менша, але за теплої погоди може бути суттєвою.
- Гірчиця (біла, сиза, чорна) — заселяється охоче, особливо на насіннєвих ділянках.
- Інші капустяні — суріпиця, рижій, насінники капусти, редьки, ріпи; пошкодження стручків знижує вихід кондиційного насіння.
Особливо небезпечна синергія з насіннєвим прихованохоботником: його ходи й проколи слугують «воротами» для відкладання яєць галицею, тож сумісне заселення посилює шкоду в рази порівняно з кожним шкідником окремо.
Симптоми пошкодження
Заселені стручки помітно здуті, роздуті й деформовані, набувають жовтуватого або світло-зеленого забарвлення на тлі здорових, формують характерні «гороподібні» здуття. Усередині такого стручка замість насіння — порожнина з кількома десятками жовтих личинок та зруйнованими, недорозвиненими насінинами. Пошкоджені стручки передчасно жовтіють і розтріскуються ще до дозрівання, насіння висипається на ґрунт. Зовні поле з осередками заселення виглядає строкатим, із плямами передчасно підсихаючих і обсипаних стручків, найчастіше по краях масиву та поблизу торішніх ріпищ.
Заходи контролю
Агротехнічні
- Дотримання сівозміни з просторовою ізоляцією (не менше 1 км) нових посівів ріпаку від торішніх полів, де зимують личинки.
- Уникнення повернення капустяних на попереднє поле раніше ніж через 3–4 роки.
- Глибока зяблева оранка для заорювання коконів і порушення зимівлі.
- Ранні строки сівби ярого та оптимальні строки озимого ріпаку, щоб фаза цвітіння менше збігалася з масовим вильотом галиці.
- Знищення капустяних бур’янів — резерваторів шкідника; своєчасне й дружне збирання врожаю.
- Першочерговий контроль насіннєвого прихованохоботника, що позбавляє галицю шляху проникнення у стручки.
Хімічний контроль
Інсектицидні обробки приурочують до фази «жовтий бутон — початок цвітіння», коли виліт дорослих комах ще не завершився, а стручки не сформувалися; обприскування поєднують із заходами проти прихованохоботника. На ріпаку та інших капустяних застосовують зареєстровані інсектициди з діючими речовинами групи піретроїдів (лямбда-цигалотрин, дельтаметрин, бета-цифлутрин, есфенвалерат, тау-флувалінат), фосфорорганічних сполук (хлорпірифос, диметоат) та неонікотиноїдів і їх комбінацій (ацетаміприд, тіаклоприд). Обробки проводять у вечірні години для збереження бджіл-запилювачів, із суворим дотриманням регламентів реєстрації та чергуванням діючих речовин різних хімічних класів для запобігання резистентності.
Прихований розвиток личинок усередині стручків, кілька накладених поколінь за сезон, дрібні розміри й коротке життя дорослих комах роблять стручкову галицю важкою мішенню для прямого хімічного контролю. Стійкий результат дає лише комплексний підхід: просторова ізоляція й сівозміна, контроль насіннєвого прихованохоботника як «провідника» галиці та точно приурочені до фенофази інсектицидні обробки. Ігнорування цього шкідника на насіннєвих і товарних посівах ріпаку обертається відчутними втратами врожаю та якості насіння.