Білани (Pieridae) — родина денних метеликів, серед яких найшкідливішими для культурних хрестоцвітих в Україні є білан капустяний (Pieris brassicae), білан ріпаковий або малий капустяний (Pieris rapae) та білан брюквовий (Pieris napi). Гусениці цих видів масово об'їдають листя капусти, ріпаку, гірчиці, редису та інших капустяних, у роки спалахів спричиняючи втрату до 80 % товарного врожаю.

Як виглядає

Білан капустяний (P. brassicae) — найбільший представник: розмах крил 55–65 мм, тло крил молочно-біле, на кінчику переднього крила виразна чорна серпоподібна пляма, що заходить уздовж зовнішнього краю; у самки додатково дві округлі чорні плями на передніх крилах та одна — на задніх. Нижній бік задніх крил жовтуватий, з ледь помітним сірим напиленням.

Білан ріпаковий (P. rapae) помітно менший — розмах 40–50 мм, чорний апікальний візерунок на передньому крилі виражений слабше; самка несе 2 плями, самець — лише 1.

Білан брюквовий (P. napi) подібний до ріпакового, але жилки на нижньому боці задніх крил підкреслені сіро-зеленими напиленнями — це найкраща діагностична ознака для розрізнення з польових умов.

Гусениці теж відрізняються діагностично:

• P. brassicae — жовто-зелені, до 40 мм, з чорними плямами по тілу та двома характерними жовтими повздовжніми смугами (одна спинна, дві бічні); живуть і живляться групами, що різко полегшує виявлення.
• P. rapae — однотонно бархатисто-зелена з тонкою жовтою спинною лінією; живе поодинці, добре маскується у складках листка.
• P. napi — зелена, подібна до P. rapae, але темніша, з помітними жовтуватими дихальцями.

Яйця всіх видів видовжено-пляшкоподібні, лимонно-жовті, з повздовжніми реберцями. У P. brassicae відкладаються купками по 15–100 шт. на нижній бік листка, у P. rapae та P. napi — поодиноко. Лялечка кутаста, прикріплена шовковим пояском до твердого субстрату; забарвлення — від зеленого (на рослинах) до сіро-жовтого (на парканах, корі, стінах).

Біологія і життєвий цикл

В Україні білани розвиваються у 2–3 поколіннях за сезон (на півдні можливе четверте). Зимують лялечки у затишних місцях — на стовбурах дерев, парканах, стінах будівель, рідше на стеблах бур'янів. Літ метеликів першого покоління починається у квітні — травні (за температури повітря +10…+14 °C), масовий літ збігається з квітуванням садів і висадкою розсади ранньої капусти.

Плодючість самки P. brassicae — 150–300 яєць, у P. rapae — 100–200. Ембріональний розвиток триває 5–12 днів, гусениця розвивається 20–35 днів і проходить 5 віків, лялечка — 8–15 днів (у літніх поколінь). Оптимальні умови — температура +20…+26 °C, помірна вологість; під час посух і сильних злив популяція різко падає.

Шкода для культур

Шкодять тільки гусениці. Молодші віки (I–II) скелетують епідерміс листка, починаючи з нижнього боку, у вигляді групових «віконець». Старші віки (III–V) роблять грубі рвані отвори, доходячи до повного знищення листової пластинки і скелетування жилок; на капусті гусениці заходять усередину головок, забруднюючи їх екскрементами та відкриваючи шлях вторинним гнилям (Erwinia, Botrytis).

• Капуста (білоголова, червоноголова, цвітна, брокколі, савойська, пекінська, кольрабі) — основна культура-господар; недобір при заселенні >5 гусениць/рослину сягає 30–80 %.
• Ріпак озимий і ярий, гірчиця, рижій — пошкоджується насамперед P. rapae і P. napi; критична фаза — від розетки до бутонізації.
• Редис, дайкон, редька, ріпа, бруква, турнепс — гусениці об'їдають листя, що зменшує асиміляційну поверхню і знижує товарну якість коренеплоду.
• Рукола, крес-салат, васабі, гірчичний салат — як зеленні культури мають нульовий поріг шкодочинності, бо ушкоджене листя не реалізується.
• Резерватори: дикорослі хрестоцвіті — суріпиця звичайна, грицики, талабан польовий, рідька дика, гулявник, жеруха.

Моніторинг і поріг шкодочинності

Огляд капустяних плантацій — щотижня з фази 4–6 листків до технічної стиглості. Облікують відсоток заселених рослин і середню кількість яйцекладок/гусениць на рослину. Орієнтовний економічний поріг шкодочинності: 5–10 % заселених рослин з 2–5 гусеницями молодших віків на одну, або 1 яйцекладка P. brassicae на 10 рослин. На ріпаку — 2–4 гусениці/рослину у фазі розетки. Феромонні пастки на біланів промислово не випускають, тож польова таксація візуальна.

Інтегрований захист

Агротехнічні заходи

• Знищення бур'янів-резерваторів навколо полів і у міжряддях.
• Просторова ізоляція капустяних від торішніх посівів ріпаку, ягідних кущів та парканів, де зимують лялечки.
• Оптимальні строки сівби/висадки, що дозволяють «обігнати» масовий літ I покоління.
• Глибока зяблева оранка під капустяні попередники для зменшення місць перезимівлі.

Біологічний контроль

• Cotesia glomerata (=Apanteles glomeratus) — паразитоїд гусениць P. brassicae; у природних популяціях знищує до 90 % личинок старших віків. Жовті кокони на скелетованих гусеницях — типова ознака.
• Cotesia rubecula — спеціалізований паразитоїд P. rapae.
• Trichogramma evanescens — яйцеїд, випускають у дозі 80–150 тис. особин/га при появі перших яйцекладок.
• Бактеріальні препарати на основі Bacillus thuringiensis var. kurstaki — обробка по гусеницях I–III віків, безпечні для ентомофагів та бджіл.
• Збереження смуг квітучих рослин (фацелія, кріп, коріандр) для імаго паразитоїдів і хижих мух (Syrphidae).

Хімічний контроль

Обробку планують по молодших віках гусениць (I–III): у старших віках кутикула щільніша, чутливість до інсектицидів падає, а біомаса з'їденого листя вже втрачена. Діючі речовини, що широко застосовуються у капустяних в Україні:

• Спіносини: спінозад, спінеторам — м'які до ентомофагів і запилювачів, термін очікування 3–7 днів.
• Дігідроаверміктини: емамектин-бензоат — швидкий нокдаун навіть на старших гусеницях.
• Антраніламіди: хлорантраніліпрол, циантраніліпрол — тривала дія, низькі норми, безпечні для бджіл.
• Регулятори росту комах: метоксифенозид, тебуфенозид — діють тільки на лусокрилих, ідеальні для IPM.
• Оксадіазини: індоксакарб — добре працює у прохолодну погоду.
• Піретроїди: лямбда-цигалотрин, дельтаметрин, біфентрин — потужний нокдаун, але знищують Cotesia і Trichogramma, тож у програмах IPM використовуються лише як «аварійний» інструмент.

Для органічного виробництва ефективна зв'язка Bt kurstaki + випуски Cotesia/Trichogramma + збереження природних рефугіумів — у польових дослідах така схема дає рівень контролю 75–90 % без зниження поголів'я ентомофагів.

Чому контроль складний

Висока плодючість, кілька накладених поколінь і здатність гусениць переходити на дикі хрестоцвіті бур'яни роблять білані стійким елементом агроценозу. Постійне ставлення на піретроїди швидко вибиває Cotesia і Trichogramma, після чого популяція шкідника відновлюється в наступному поколінні з посиленою динамікою. Тому довгостроковий результат дає лише інтегрований підхід: моніторинг → агротехніка → біоконтроль → і лише потім селективні інсектициди по молодших віках.