Акацієва вогнівка (Etiella zinckenella, EPPO-код ETIEZI) — небезпечний шкідник бобових культур із родини вогнівок (Pyralidae). Гусениці цього метелика розвиваються всередині бобів, виїдаючи насіння гороху, сої, нуту, чини, сочевиці та інших зернобобових. В Україні поширена в Степу й Лісостепу, особливо шкідлива у південних регіонах із посушливим спекотним кліматом, де дає кілька поколінь за сезон і здатна знищити значну частину врожаю.
Як виглядає
Метелик невеликий, розмах крил 24–30 мм. Передні крила вузькі, сірувато-бурі, з характерною білою поздовжньою смугою вздовж переднього краю та жовтувато-рудою поперечною перев'яззю ближче до зовнішнього краю. Задні крила світло-сірі, напівпрозорі, з темнішою облямівкою. У стані спокою метелик складає крила вузькою «трубочкою», що робить його малопомітним на сухих рослинних рештках.
Яйця дрібні (близько 0,5 мм), овальні, спершу білясті, згодом рожевіють. Доросла гусениця завдовжки 15–22 мм, тіло зеленувате або жовтувато-зелене з рожевим чи червонуватим відтінком, із трьома темними поздовжніми смугами та темною головою. Лялечка жовто-бура, завдовжки 9–12 мм, розвивається у щільному шовковистому коконі в ґрунті.
Біологія та життєвий цикл
Зимує шкідник у стадії гусениці останнього віку або лялечки в коконі у поверхневому шарі ґрунту на глибині 3–6 см. Виліт метеликів першого покоління припадає на травень–червень за прогрівання ґрунту. Метелики ведуть присмерковий і нічний спосіб життя, додатково живляться нектаром квіток.
Самиця відкладає яйця поодинці або невеликими групами на боби, чашечку квітки чи молоді стручки. Плодючість становить 100–300 яєць. Ембріональний розвиток триває 5–10 днів. Відроджена гусениця вгризається у боб і живиться насінням, обплітаючи порожнину павутиною та екскрементами. Розвиток гусениці триває 18–30 днів залежно від температури. Заляльковування відбувається в ґрунті. За сезон у південних областях України розвивається 2–3 покоління, що накладаються одне на одне; оптимум розвитку — теплий сухий клімат із температурою 25–30 °C.
Шкода для культур
Шкодять виключно гусениці, пошкоджуючи генеративні органи бобових. Найвразливіші:
- Горох — пошкодження насіння в стручках, втрати врожаю та посівних якостей насіння; за високої щільності — до 30–50 % зіпсованого зерна.
- Соя — виїдання насіння в бобах, зниження схожості й товарності, погіршення олійності.
- Нут — одна з ключових культур-господарів у посушливих умовах; пошкодженість бобів може перевищувати 40 %.
- Чина та сочевиця — значне зниження виходу кондиційного насіння.
- Люпин, квасоля та інші зернобобові — локальні осередки пошкоджень, особливо на насіннєвих посівах.
Окрім прямих втрат маси зерна, пошкоджене насіння втрачає схожість і часто заселяється сапротрофними грибами та бактеріями, що знижує його якість при зберіганні.
Симптоми пошкодження
Зовні уражені боби майже не відрізняються від здорових, тому шкідник тривалий час лишається непоміченим. При розкритті стручка видно виїдене насіння, павутинні нитки та темні екскременти гусениці всередині. На поверхні бобів іноді помітні дрібні вхідні отвори, прикриті павутиною. Сильно заселені посіви дають щуплі, частково порожні стручки; під час обмолоту виявляється підвищена кількість пошкодженого й засміченого зерна.
Заходи контролю
Агротехнічні
Дотримання сівозміни з просторовою ізоляцією бобових культур від торішніх полів і багаторічних бобових трав. Глибока зяблева оранка для знищення зимуючих коконів у ґрунті. Висів у ранні оптимальні строки та підбір скоростиглих сортів, що дозволяє сформувати й налити боби до масового льоту шкідника. Своєчасне роздільне збирання й швидкий обмолот зменшують перебування пошкодженого насіння в полі. Знищення бур'янів-резерваторів (зокрема дикорослих бобових) на узбіччях і парах. Лущення стерні після збирання.
Хімічний контроль
Інсектицидні обробки проводять у період масового льоту метеликів і початку відродження гусениць (до вгризання їх у боби), орієнтуючись на дані феромонного моніторингу й порогову чисельність. Ефективні діючі речовини — піретроїди (лямбда-цигалотрин, дельтаметрин, альфа-циперметрин, есфенвалерат), фосфорорганічні (хлорпірифос, диметоат), а також комбіновані препарати з додаванням неонікотиноїдів (тіаклоприд, ацетаміприд). За тривалого льоту може знадобитися дворазова обробка з інтервалом 10–14 днів, з чергуванням діючих речовин різних хімічних груп для уникнення резистентності та дотриманням строків очікування до збирання.
Прихований спосіб життя гусениць усередині бобів робить акацієву вогнівку складним для контролю об'єктом: коли пошкодження стає видимим, хімічний захист уже неефективний. Тому вирішальне значення мають моніторинг льоту імаго феромонними пастками, точне визначення строків обробок і поєднання агротехнічних заходів із своєчасним інсектицидним захистом насіннєвих і товарних посівів зернобобових.