Совка капустяна (Mamestra brassicae Linnaeus, 1758) — нічний метелик з родини совок (Noctuidae), один з найшкідливіших фітофагів капусти й інших овочевих культур в Україні. Поширена по всій території країни, найбільшої шкоди завдає в Лісостепу і Степу. Не плутати з біланом капустяним (Pieris brassicae, родина білани — денний метелик з білими крилами і чорними плямами) та з капустяною міллю (Plutella xylostella, родина серпокрилки) — це три різні види з різною біологією і відмінним спектром препаратів для контролю.

Як виглядає

Метелик (імаго)

Розмах крил 34–50 мм, тіло щільне, опушене. Передні крила сіро-коричневі з мармуровим малюнком: чітко проглядаються ниркоподібна і кругла плями світло-сірого кольору, обведені тонкою чорною лінією, а також зубчаста біла субмаргінальна смуга. Задні крила димчасто-сірі з темнішою каймою. Самки трохи крупніші за самців. Активність — переважно сутінкова й нічна, вдень метелики ховаються в листі, під грудками землі, в кронах дерев.

Гусениця

До 35–40 мм завдовжки, забарвлення мінливе: молодші віки яскраво-зелені, з ростом темніють до брунатно-сірого або майже чорного. Уздовж боків проходить світла жовтувата смуга, на спинному боці — слабкий темний рисунок у вигляді ялинки. Голова бура, щит за головою темний. Останній віковий стан часто має червонувато-коричневий відтінок зі спинно-бічними «крапками».

Яйце і лялечка

Яйце напівсферичне, діаметром близько 0,7 мм, спочатку біло-жовте, перед відродженням темно-сіре, з вираженою радіальною ребристістю. Лялечка червоно-бура, до 25 мм, з двома гачечками на кремастері; зимує в ґрунті на глибині 5–10 см.

Біологія і життєвий цикл

В умовах України совка капустяна розвивається у 2 поколіннях на рік (у південних областях зрідка фіксують часткове третє). Зимує лялечка в ґрунті на глибині 5–10 см. Літ метеликів першого покоління починається в кінці травня — на початку червня за стійкого переходу середньодобової температури через +15 °C; другого — в липні — серпні.

Самка відкладає яйця купками по 20–150 штук на нижній бік листка кормової рослини, загальна плодючість — 600–2500 яєць. Ембріональний розвиток триває 5–12 діб залежно від температури. Гусениці молодших віків (I–III) тримаються групами на нижньому боці листя, скелетують його; з IV віку розповзаються поодинці й переходять до прихованого живлення — вгризаються в головку капусти, де прокладають ходи й активно забруднюють внутрішні листки темними екскрементами. Розвиток гусениці триває 25–50 діб (5 віків). Закінчивши живлення, гусениця заглиблюється в ґрунт і там заляльковується. Сума ефективних температур (поріг +10 °C) для повного циклу — близько 700–750 °C.

Симптоми пошкодження

• Скелетування й продірявлення листя молодшими гусеницями — характерні «вікна» на нижніх листках.
• Виїдені порожнини й ходи в качанах капусти, цвітній капусті, броколі — гусениці старших віків вгризаються вглиб.
• Чорні екскременти всередині качана — основна причина повної втрати товарної цінності продукції: продукт не приймається на переробку і в роздріб навіть при формально цілій зовнішній «обгортці».
• На цукровому буряці, томаті, гороху — погризи м'якоті плодів і коренеплодів, проникнення в зеленці помідора.

Спектр кормових рослин

Поліфаг, живиться більш ніж на 70 видах культурних і дикорослих рослин. Найбільшої шкоди завдає на:

• Капусті (білоголова, червоноголова, цвітна, броколі, пекінська) — головний об'єкт пошкодження, втрати до 50 % товарної продукції за відсутності контролю.
• Цукровому буряці — обгризання листя, особливо при сухому літі.
• Томаті — пошкодження плодів і листя.
• Гороху, квасолі — виїдання бобів.
• Соняшнику, кукурудзі, картоплі, конопляних, тютюні, цибулі, салаті.
• Численні бур'яни (лобода, щириця, осоти) — резерват у поза-полі.

Моніторинг

Основні інструменти стеження за популяцією:

• Феромонні пастки (синтетичний феромон з основним компонентом Z11-16:Ac) — встановлюються 1 пастка на 1–2 га, перевірка раз у 3–7 діб, фіксується дата масового льоту.
• Світлові пастки — для додаткового підтвердження льоту в нічний час.
• Огляди рослин на яйцекладки і гусениць — обстежується по 25 рослин у 4 повтореннях.

Економічний поріг шкідливості (ЕПШ): 2–5 яйцекладок або 5–10 гусениць молодших віків на 10 рослин капусти у фазі формування качана; на цукровому буряці — 1–2 гусениці на рослину.

Інтегрований захист

Агротехнічні заходи

• Глибока зяблева оранка на 22–25 см — підриває діапаузувальних лялечок, частина гине від механічних пошкоджень і зимового промерзання.
• Своєчасне знищення післязбиральних решток і бур'янів — особливо лободи і щириці, на яких живуть гусениці після збору капусти.
• Просторова ізоляція капустяних посівів від місць торішнього виявлення шкідника на ≥500 м.
• Збалансоване азотне живлення — надлишок азоту посилює привабливість рослин для відкладання яєць.

Біологічний контроль

• Trichogramma evanescens — випуски паразита яєць у дозі 30–80 тис./га у 2–3 терміни (перший — на початку масового відкладання яєць), ефективність 60–80 %.
• Bacillus thuringiensis var. kurstaki — біопрепарати на основі ентомопатогенної бактерії, працюють по гусеницях молодших віків.
• Природні ентомофаги — браконіди роду Microplitis, мухи-тахіни, хижі жужелиці.

Хімічний контроль

Обробки проводять по гусеницях I–III віків, поки вони ще на поверхні листя і не встигли проникнути в качан — після цього інсектицид до них фізично не доходить. Цей принцип критично важливий: запізнення на 5–7 днів робить хімічний захист майже марним.

Діючі речовини, дозволені для контролю совки капустяної (з обов'язковою ротацією за класами IRAC, щоб уникнути резистентності):

• Емамектин-бензоат (IRAC 6) — кишково-контактна дія, висока ефективність по старших віках.
• Хлорантраніліпрол (IRAC 28) — діамід, тривалий період захисту, працює і по яйцях у момент вилуплення.
• Спінеторам та спіносад (IRAC 5) — спіносини, швидка нокдаун-дія.
• Метоксифенозид, тебуфенозид (IRAC 18) — інгібітори синтезу хітину, селективні до лускокрилих.
• Індоксакарб (IRAC 22A) — оксадіазин, ефективний по гусеницях середніх віків.
• Новалюрон (IRAC 15) — інгібітор синтезу хітину, працює овіцидно й по молодших гусеницях.
• Лямбда-цигалотрин та інші піретроїди (IRAC 3) — швидкий збив, але резистентність наростає, тому не як основна група, а в ротації.

Інтервал між обробками — 10–14 діб; не більше двох поспіль обробок препаратами однієї IRAC-групи. Останнє обприскування — за термін очікування, вказаний у реєстраційному регламенті препарату.

Чому совка капустяна — складний об'єкт

Прихований спосіб життя гусениці старших віків усередині качана робить пізні хімічні обробки практично неефективними — препарат не досягає шкідника. Висока плодючість (до 2500 яєць на самку), 2 покоління за сезон і широка кормова база створюють постійний резерват популяції. Тому ключ до успіху — точний моніторинг льоту феромонними пастками, обробка по молодших віках, поєднання трихограми/Bt з селективними інсектицидами і обов'язкова IRAC-ротація для збереження чутливості препаратів.