Буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris, syn. Asproparthenis punctiventris) — один із найнебезпечніших шкідників буряків в Україні, жук родини довгоносиків (Curculionidae). Поширений у всіх бурякосійних регіонах Лісостепу та Степу, де в роки масового розмноження здатний повністю знищити сходи на значних площах за кілька днів. Розвивається в одному поколінні на рік і ушкоджує рослину двічі: дорослий жук — надземну частину сходів, а личинка — коренеплід під землею.

Як виглядає

Дорослий жук завдовжки 10–16 мм, із характерною видовженою головотрубкою. Тіло вкрите щільними сіро-бурими лусочками, що надають йому землисто-сірого маскувального забарвлення; на надкрилах помітна коса темна перев'язь у задній третині, за якою вид легко відрізнити від споріднених довгоносиків. Лусочки часто стерті, тому колір варіює від попелясто-сірого до майже чорного. Личинка безнога, біла, C-подібно зігнута, з рудувато-бурою головою, завдовжки до 30 мм у останньому віці. Яйця дрібні, овальні, світло-жовті.

Біологія та життєвий цикл

Зимують статевозрілі жуки в ґрунті на глибині 10–30 см, переважно на торішніх бурякових полях. Навесні, коли ґрунт прогрівається до 7–10 °C (зазвичай друга половина квітня), жуки виходять на поверхню; за температури 20–25 °C спостерігається масовий вихід і розселення. Спершу шкідники переповзають на молоді посіви, а в теплу погоду активно перелітають. Самиці відкладають яйця в ґрунт біля рослин з кінця квітня до червня; плодючість сягає 100–300 яєць. Личинки відроджуються через 1–2 тижні й живляться корінням буряків під землею протягом 45–90 днів, після чого заляльковуються в ґрунтових колисочках. Молоді жуки нового покоління з'являються наприкінці літа, але залишаються в ґрунті до наступної весни. За рік розвивається одне покоління.

Шкода для культур

Найбільшої шкоди завдає цукровим, столовим і кормовим бурякам. Критичний період — фаза сходів від «вилочки» до 2–3 справжніх листків, коли жуки перегризають ніжні стебельця та об'їдають сім'ядолі.

• Цукровий буряк — за щільності понад поріг сходи знищуються повністю, потрібен пересів; личинки знижують масу коренеплоду та цукристість.
• Столовий і кормовий буряк — зрідження посівів, деформація коренеплодів, втрата товарності.
• Додатково жук живиться бур'янами родини лободових та щирицевих, що підтримує його чисельність поза посівами.

Симптоми пошкодження

На сходах помітні об'їдені сім'ядолі та перегризені біля поверхні ґрунту стебельця — рослини падають і в'януть, на полі утворюються «плішини» без сходів, найчастіше з країв поля з боку торішніх бурячищ. Пізніше на коренеплодах виявляють ходи й виїдені порожнини, спричинені личинками; уражені рослини відстають у рості та в'януть у спекотну погоду.

Моніторинг

Облік чисельності починають із прогріванням ґрунту: розкопки на торішніх полях для оцінки запасу зимуючих жуків, ловчі канавки з бар'єрами по периметру нових посівів, візуальні підрахунки жуків на пробних ділянках у фазі сходів. Економічний поріг шкідливості — приблизно 0,2–0,5 жука на 1 м² у фазі сходів; за теплої сухої весни поріг знижують. Особливу увагу приділяють крайовим смугам, де шкідник з'являється першим.

Заходи контролю

Агротехнічні

• Дотримання сівозміни: повернення буряків на попереднє поле не раніше ніж через 3–4 роки та просторова ізоляція нових посівів від торішніх бурячищ.
• Глибока зяблева оранка, що знищує частину зимуючих жуків і личинок.
• Ранні стислі строки сівби та оптимальна густота, щоб сходи швидше проходили вразливу фазу.
• Знищення бур'янів-резерватів (лобода, щириця) у посівах і на узбіччях.
• Облаштування ловчих канавок із бар'єрами навколо полів для перехоплення жуків, що переповзають.

Хімічний контроль

Основу захисту становить передпосівна обробка насіння інсектицидними протруйниками на основі неонікотиноїдів — імідаклоприд, тіаметоксам, клотіанідин. За перевищення порогу в період сходів проводять наземні обприскування піретроїдами — лямбда-цигалотрин, дельтаметрин, альфа-циперметрин, біфентрин. У системах захисту також застосовують фосфорорганічні діючі речовини з урахуванням чинних регламентів. Препарати чергують за механізмом дії для запобігання резистентності й суворо дотримуються норм витрати та строків застосування.

Складність контролю бурякового довгоносика зумовлена його прихованою зимівлею в ґрунті, високою плодючістю та здатністю до масових міграцій у короткий період сходів. Тому ефективний захист завжди комплексний: він поєднує сівозміну та просторову ізоляцію, ранні строки сівби, постійний моніторинг крайових смуг і своєчасне застосування інсектицидів лише за досягнення економічного порогу.