Яблуневий пильщик (Hoplocampa testudinea, EPPO-код HOPLTE) — поширений в Україні комаха-фітофаг родини справжніх пильщиків (Tenthredinidae), один із ключових шкідників плодів яблуні в період цвітіння та одразу після нього. Личинка пошкоджує зав'язь зсередини, виїдаючи насіннєву камеру, через що молоді плоди обпадають ще до формування врожаю. Шкідник особливо небезпечний у садах інтенсивного типу та на присадибних ділянках Лісостепу і Полісся, де навесні складаються прохолодні та вологі умови.
Як виглядає
Доросла комаха завдовжки 6–7 мм, з блискучим чорно-бурим тілом і жовтувато-рудим низом черевця та ногами. Крила прозорі, з добре помітним темним жилкуванням, у спокої складені плиском над тілом. На відміну від метеликів-плодожерок, пильщик має дві пари перетинчастих крил і не утворює лускокрилого нальоту. Яйця дрібні, овальні, склоподібно-прозорі, відкладаються під шкірку квітколожа. Личинка (несправжня гусениця) завдовжки до 11–12 мм, брудно-біла або жовтувата, з рудою головою і 10 парами ніг; рухається характерно і має різкий неприємний запах, що нагадує запах клопів. Лялечка розвивається в щільному землистому коконі в ґрунті.
Біологія та життєвий цикл
Яблуневий пильщик дає одне покоління на рік. Зимують дорослі личинки в коконах у ґрунті під кронами на глибині 5–15 см. Навесні, коли ґрунт прогрівається, відбувається заляльковування, а виліт дорослих комах припадає на фазу відокремлення й рожевого бутона яблуні — тобто за кілька днів до масового цвітіння. Літ триває 8–18 днів і збігається з цвітінням ранніх і середніх сортів.
Самки відкладають по одному яйцю в тканину чашечки або квітколожа, надрізаючи її пилкоподібним яйцекладом; одна самка здатна відкласти 20–30 яєць. Через 7–14 днів відроджуються личинки. Перші дні личинка мінує під шкіркою молодої зав'язі, лишаючи характерний звивистий поверхневий рубець-стрічку. Згодом вона прогризає хід до насіннєвої камери й виїдає насіння та м'якуш. Одна личинка послідовно пошкоджує 3–6 зав'язей, переходячи з обпалого плоду на сусідні. Завершивши живлення (через 18–25 днів), личинка спускається в ґрунт, де й залишається до наступної весни. Розвиток сповільнюється у прохолодну погоду, тому в роки з затяжною холодною весною шкодочинність вища.
Шкода для культур
Основна й практично єдина культура-хазяїн — яблуня; зрідка трапляється на груші. Механізм шкоди двоякий:
- Поверхневі ушкодження — ранні личинки залишають на плодах звивистий корковий рубець; такі плоди деформуються, втрачають товарність, але можуть дозріти.
- Глибокі ушкодження — личинки, що проникли в насіннєву камеру, спричиняють обпадання зав'язі; з отворів виділяється волога іржава тирса з різким запахом.
За високої чисельності шкідник знищує 30–80% зав'язі ранніх сортів, фактично знімаючи врожай ще до червневого осипання. Поріг шкодочинності — приблизно 2–4 пошкоджені зав'язі на 100 оглянутих суцвіть або відлов на жовті клейові пастки понад 18–20 особин за період цвітіння.
Симптоми пошкодження
Діагностичні ознаки: звивисті коркові «доріжки» під шкіркою молодого плоду; круглий вхідний отвір збоку зав'язі з вологими іржавими екскрементами та характерним клоповим запахом; передчасне масове опадання дрібних плодів у фазі «лісового горіха». Усередині обпалих зав'язей видно порожнину з виїденим насінням і личинку. Ці ознаки дають змогу відрізнити пошкодження пильщика від яблуневої плодожерки, яка пошкоджує вже сформовані плоди влітку й залишає сухий, без запаху, хід.
Моніторинг
Спостереження починають у фазу рожевого бутона. Використовують білі або жовті клейові пастки-щитки, розвішані в кроні з розрахунку 1 пастка на 3–5 дерев, та регулярні обстеження суцвіть. Облік відловлених імаго ведуть кожні 2–3 дні; пік льоту під час цвітіння визначає строк захисного обприскування. Після цвітіння оглядають зав'язі на наявність характерних рубців і вхідних отворів, що допомагає оцінити ефективність заходів і потребу повторної обробки.
Заходи контролю
Агротехнічні
- Осіннє та ранньовесняне розпушування й перекопування ґрунту в пристовбурних кругах для руйнування коконів і вимерзання зимуючих личинок.
- Систематичне збирання та знищення обпалих пошкоджених зав'язей під час червневого осипання, доки личинки не пішли в ґрунт.
- Підтримання здорового деревостану, помірне азотне живлення, видалення занедбаних дичок-резерватів поблизу саду.
- Збереження природних ентомофагів і застосування жовтих клейових пасток для часткового вилову імаго на невеликих ділянках.
Хімічний контроль
Інсектицидну обробку проводять у вузьке «вікно» — наприкінці цвітіння, після опадання 75–80% пелюсток, коли личинки ще не заглибились у зав'язь, але запилення вже завершено (щоб не нашкодити бджолам). За потреби та тривалого льоту обробку повторюють через 7–10 днів. Ефективні діючі речовини: тіаклоприд, ацетаміприд, спіносад, лямбда-цигалотрин, дельтаметрин та хлорантраніліпрол. Слід чергувати діючі речовини з різних хімічних груп для запобігання резистентності та суворо дотримуватись строків очікування й регламентів захисту запилювачів.
Складність контролю яблуневого пильщика полягає у вузькому фенологічному вікні: личинка більшу частину сезону недоступна для інсектицидів — спочатку прихована в тканинах плоду, а потім зимує в ґрунті. Тому захист спирається насамперед на точний моніторинг льоту та одну-дві своєчасні обробки на межі цвітіння, підкріплені агротехнікою, що знижує зимуючий запас шкідника.