Попелиці (Aphidoidea) — надродина дрібних сисних комах ряду рівнокрилих (Hemiptera), яка налічує понад 4 000 видів у світі та близько 700 видів в Україні. Найшкідливіші для агровиробництва представники: Aphis spp. (бавовняна, квасолева, бобова), Myzus persicae (персикова), Brevicoryne brassicae (капустяна), Schizaphis graminum (звичайна злакова) і Rhopalosiphum padi (черемхово-злакова). Попелиці пошкоджують усі основні групи культур — від зернових і ріпаку до овочевих, плодових і технічних, а також виступають векторами понад 200 фітовірусів, серед яких BYDV, BMV, CMV, PVY.
Як виглядає
Доросла попелиця має тіло довжиною 1-3 мм, грушоподібної або яйцеподібної форми, м'якої консистенції, забарвлення від світло-зеленого і жовтого до бурого, чорного, рожевого чи сірого з восковим нальотом — залежно від виду й кормової рослини. Характерна діагностична ознака — пара трубочок (сифонів, cornicles) на задній частині черевця, з яких комаха виділяє феромон тривоги. На кінці черевця розташований хвостик (cauda) різної форми. Ніжки тонкі, довгі; вусики 5-6-членикові. У межах одного покоління співіснують безкрилі (apterae) й крилаті (alatae) особини: крилаті мають дві пари прозорих перетинчастих крил і призначені для розселення на нові рослини або переходу на інший вид-хазяїна.
Біологія і життєвий цикл
Попелиці поєднують два типи розмноження. Більшу частину сезону партеногенетичні самки народжують живих личинок без участі самця — одна самка дає 30-100 нащадків, а покоління змінюється кожні 7-12 днів за +20…+25 °C, що забезпечує спалахи чисельності за лічені тижні. Восени з'являється статеве покоління: самка відкладає зимуючі яйця на корі дерев або на багаторічних бур'янах. У багатьох видів (Myzus persicae, Rhopalosiphum padi) виражена гетероойкія — обов'язкова зміна первинного деревного хазяїна (персик, черемха) на трав'янисту культуру (буряк, картопля, пшениця, овочі) і навпаки.
Оптимальні умови розвитку: +18…+25 °C, відносна вологість 60-80 %, відсутність тривалих опадів. Зливи й температури вище +30 °C різко знижують популяцію. Зимує переважно стадія яйця (на кущах, бур'янах, лісосмугах), у південних регіонах — і безкрилі живородні самки на озимині та диких злаках.
Симптоми пошкодження
- Скручування й деформація листя — насамперед молодих і верхівкових; листя жовтіє, зморщується, в'яне (типово для капустяної і персикової попелиці).
- Медв'яна роса — липкі солодкі виділення, на яких розвивається сажистий гриб (чорнь), що знижує фотосинтез і псує товарний вигляд овочів і плодів.
- Колонії під листком і на верхівках пагонів — від десятків до тисяч особин, часто з мурашками-доглядальницями.
- Передача вірусів: Schizaphis graminum і Rhopalosiphum padi — основні переносники вірусу жовтої карликовості ячменю (BYDV / YDV) на пшениці та ячмені; Myzus persicae — найважливіший вектор CMV, PVY, BWYV, TuMV на овочах, картоплі, тютюні. Вірусні втрати часто перевищують прямі втрати від смоктання.
- Затримка росту, недобір зерна й маси коренеплоду 10-30 % за середньої заселеності, до 50-70 % при ранньому сильному пошкодженні сходів і колосіння.
Спектр культур
- Зернові колосові (пшениця, ячмінь, овес, тритикале) — S. graminum, R. padi, Sitobion avenae, Metopolophium dirhodum: смокчуть на колосі й прапорцевому листі, переносять BYDV.
- Капустяні (капуста, ріпак, гірчиця, редька) — Brevicoryne brassicae: щільні сіро-воскові колонії на нижньому боці листка і суцвіттях.
- Овочеві й картопля — Myzus persicae, Aphis gossypii, Aphis fabae: сходи, розсада, бутонізація; основна загроза — векторні віруси.
- Плодові й виноград — попелиці на персику, яблуні, сливі, винограді: скручування листя, гали, ослаблення дерев.
- Бобові, технічні (буряк, соняшник, бавовник) — Aphis fabae, A. gossypii: сходи, листкова розетка, верхівки.
Моніторинг і поріг шкідливості
Обстеження починають з фази сходів і ведуть кожні 5-7 днів. Облік: на зернових — по 100 стебел у 10 точках; на овочевих і ріпаку — по 25-50 рослин на полі. Орієнтовні економічні пороги шкідливості (ЕПШ):
- пшениця — 5-10 особин на стебло у фазі трубкування, 10-20 — на колосі під час колосіння-наливу;
- ячмінь — 5 особин на стебло у фазі прапорцевого листка, або заселення 50 % рослин;
- ріпак — 2-5 колоній на 1 м² у фазі бутонізації-цвітіння;
- цукровий буряк — 10-15 % заселених рослин у сходах-2 пар листків;
- овочеві — поява перших колоній або 5 % заселених рослин (через ризик вірусів — низький поріг).
Для ранньої діагностики вірусоносіїв використовують жовті чашки Мерике (water traps) і клейові пастки.
Інтегрований захист
Агротехнічні й біологічні заходи
- Просторова ізоляція — особливо овочевих і картоплі від злакових і плодових (розрив циклу гетероойкічних видів).
- Своєчасне знищення бур'янів-резерватів (осот, лобода, гірчиця польова) і падалиці.
- Збалансоване азотне живлення — надлишок N різко підсилює розмноження попелиці.
- Збереження ентомофагів: сонечка (Coccinella septempunctata, Harmonia axyridis), золотоочки (Chrysoperla carnea), журчалки (Syrphidae), паразитоїди-афідіїди (Aphidius colemani, A. ervi, Aphelinus mali), галиці-афідіміза (Aphidoletes aphidimyza) — у теплицях їх випускають профілактично 1-2 рази/тиждень.
- Посів нектароносів-резерватів (фацелія, гречка, кріп) уздовж поля для підтримки ентомофагів.
Хімічний контроль
Обприскування за досягнення ЕПШ. Чергують діючі речовини з різних класів IRAC, щоб уникнути резистентності (особливо у Myzus persicae, де вже зафіксовано стійкість до неонікотиноїдів і піретроїдів):
- Неонікотиноїди (4A) — імідаклоприд, тіаметоксам, ацетаміприд, тіаклоприд: системна дія, добрі для прихованих і колоній під листком; обмежені на квітучих культурах через ризик для бджіл.
- Піретроїди (3A) — лямбда-цигалотрин, дельтаметрин, есфенвалерат, біфентрин: швидкий контактний нокдаун; ефективні в прохолодну погоду.
- Селективні афіциди нової хімії: флоніказам (29) — порушує живлення (anti-feedant), безпечний для ентомофагів; сульфоксафлор (4C); спіротетрамат (23) — двостороння системність, ефективний проти прихованих колоній.
- Фосфорорганічні (1B) — пірімікарб, малатіон: вибірковий контактний контроль, низький вплив на корисну ентомофауну.
- Бакові суміші з ад'ювантом-прилипачем посилюють покриття воскових колоній капустяної попелиці.
Попелиця — ключовий сисний шкідник, який поєднує масовість, віросність і високу здатність до резистентності. Стійкі результати дає лише комплекс: моніторинг з ЕПШ, підтримка природних ентомофагів, агротехніка та точкові обробки селективними афіцидами із чергуванням класів дії.