Люцернова совка (Heliothis viriplaca Hufnagel, 1766; синонім Heliothis dipsacea) — поліфаг родини совок (Noctuidae), один з основних шкідників бобових культур на насіння в Україні та Південно-Східній Європі. У радянській літературі вид часто згадували як «нагірну совку». Шкодить у фазі гусениці, виїдаючи генеративні органи рослин — бутони, квіти, нав'язні боби і насіння, що робить його особливо небезпечним для нуту, гороху і насінницьких посівів люцерни.
Як виглядає
Метелик середнього розміру: розмах крил 30–38 мм. Передні крила зеленувато-сіро-жовті з ледь помітним мармуровим рисунком та виразною темно-сірою трикутною (нирковою) плямою посередині; задні крила світло-жовтуваті з широкою темною облямівкою по краю та невеликою темною плямою у середній частині. Голова і груди вкриті щільними сіро-жовтими лусочками. Самки і самці зовні майже не відрізняються.
Яйце напівсферичне, 0,5–0,6 мм, з ребристою поверхнею, спершу білувате, перед виходом гусениці — жовтувато-сіре. Самиця розкладає яйця поодиноко на нижній бік листя і чашолистки бобових рослин.
Гусениця завдовжки 30–40 мм у старшому віці, поліморфна за забарвленням: трапляються зелені, жовтувато-зелені, коричнюваті й майже чорні особини. На спині та боках помітні світлі повздовжні смуги — широка спинна і дві бічні; голова жовто-коричнева. Тіло вкрите рідкими щетинками. Лялечка завдовжки 16–20 мм, червоно-коричнева, із короткими кремастером і двома гачкоподібними щетинками на кінці черевця; зимує в ґрунтовій колисочці на глибині 4–8 см.
Біологія і життєвий цикл
У степовій і лісостеповій зонах України вид розвивається у 1–2 поколіннях на рік; на півдні країни і у тепліших країнах часто формується повноцінне друге покоління. Зимує лялечка у ґрунті. Літ метеликів першого покоління починається в кінці травня — на початку червня, після переходу середньодобової температури через ≈15 °C; нижня температурна межа розвитку (T_base) близько 10 °C, сума ефективних температур для повного циклу одного покоління — приблизно 550–650 °C-днів.
Імаго активні у сутінках і вночі, додатково живляться нектаром квіткових рослин. Плодючість самки 300–700 яєць, окремі особини дають понад 1000. Ембріональний розвиток триває 3–6 діб, гусениця проходить 5–6 віків за 18–25 діб, лялечка літньої генерації — 10–14 діб. Гусениці молодших віків живуть відкрито на квітках та бутонах, старші — у середині бобів і суцвіть.
Шкода для культур
- Нут — основна культура, де H. viriplaca вважається ключовим шкідником: гусениці виїдають бутони, прогризають боби і пошкоджують насіння; пороги шкідливості — 1–2 гусениці молодшого віку на рослину у фазу бутонізації-цвітіння.
- Горох (продовольчий і насінницький) — пошкодження бобів і насіння, втрати врожаю до 20–40 % при високій чисельності.
- Люцерна на насіння — об'їдання квіток і молодих бобів, недобір насіння подекуди 30–50 %.
- Сочевиця, квасоля, конюшина, вика, еспарцет — пошкодження генеративних органів, зниження схожості насіння.
- Соняшник, ріпак, льон, конопля, тютюн — спорадичні пошкодження кошиків, стручків і коробочок.
- Дикі бур'яни-резерватори: дрік, в'язіль, лядвенець, мітлиця, лопух та інші — підтримують популяцію між сезонами.
Гусениці старших віків живляться приховано всередині бобів, тому видимих ознак пошкодження ззовні часто немає до моменту збору врожаю — це особлива небезпека для насінницьких посівів.
Симптоми пошкодження і моніторинг
Перші ознаки — погризи на бутонах і квітках, опадання квіток, потім — отвори у стулках бобів, прогризене насіння з екскрементами всередині. Для моніторингу імаго використовують феромонні пастки з капсулами на статевий феромон Heliothis (зазвичай дельта-пастки на 3–5 шт./га); поріг початку обробок зазвичай 5–10 метеликів на пастку за тиждень. Дату початку відкладання яєць визначають за біофіксом (BioFix) — днем перших стабільних виловів. Огляд квіток і бутонів на гусениць I–II віків проводять у фазу бутонізації–цвітіння раз на 3–5 днів; результат виражають у середній чисельності гусениць на рослину чи на 100 помахів сачком.
Інтегрований захист
Агротехнічні заходи
- Глибока зяблева оранка після збирання бобових — знищує до 60–80 % зимуючих лялечок.
- Знищення бур'янів-резерваторів у міжряддях і на межах полів, особливо до фази цвітіння.
- Оптимальні строки сівби нуту й гороху, щоб найвразливіші фази (бутонізація, цвітіння) не збігалися з масовим вильотом метеликів.
- Раннє збирання насінницької люцерни і своєчасне укісне використання посівів.
Біологічний контроль
- Випуск Trichogramma evanescens у дві хвилі (на початок і пік відкладання яєць), нормами 50–100 тис. особин/га на цикл.
- Природні ентомофаги: Bracon hebetor, мухи-тахіни (Goniophthalmus halli, Voria ruralis), хижі клопи Geocoris і Nabis.
- Біопрепарати на основі Bacillus thuringiensis kurstaki і aizawai по гусеницях I–II віків.
- Вірусні препарати на основі гранульозу та поліедрозу совок — застосовують у фазу масового виходу гусениць.
Хімічний контроль
Обробки максимально ефективні по гусеницях I–II віків, поки шкідник живиться відкрито і ще не проник у бутони і боби. Робочі діючі речовини (з обов'язковою ротацією за класами IRAC, щоб уникнути резистентності):
- Діаміди (IRAC 28): хлорантраніліпрол, флубендіамід.
- Спіносини (IRAC 5): спінеторам, спіносад.
- Авермектини (IRAC 6): емамектин-бензоат.
- Карбамати (IRAC 1A): тіодикарб.
- Піретроїди (IRAC 3): лямбда-цигалотрин, дельтаметрин, бета-цифлутрин — здебільшого у баковій суміші.
- Регулятори синтезу хітину та екдизонові агоністи (IRAC 18): метоксифенозид.
- Оксадіазини (IRAC 22A): індоксакарб.
Обробки по старших віках гусениць або після їхнього проникнення у бутони і боби різко втрачають ефективність — у такі терміни хімічний захист недоцільний. На нуті й гороху обов'язково дотримуються термінів очікування і не застосовують препарати у фазу цвітіння, поки на полі активні запилювачі (за винятком вечірніх обробок селективними засобами).
Скрита спосіб життя старших гусениць, мінливе забарвлення, висока плодючість і два покоління на рік роблять люцернову совку складною для контролю — успіх дають лише вчасний моніторинг феромонними пастками, ранні обробки по I–II вікам і чітка IRAC-ротація разом з агротехнічними заходами та біоконтролем.