Стемфіліоз — комплекс грибних хвороб листя, спричинених анаморфними видами роду Stemphylium (родина Pleosporaceae, порядок Pleosporales). Найшкідливіший в Україні представник — Stemphylium vesicarium (телеоморфа Pleospora herbarum / P. allii), що вражає цибулю, часник, спаржу, грушу, люцерну й моркву. Близькі види S. botryosum, S. lycopersici та S. solani викликають сіру плямистість томата, перцю та інших пасльонових. Хвороби проявляються як видовжені світло-бурі плями з темнішим обідком на листі та квітконосах, що зливаються і призводять до передчасного всихання асиміляційного апарату й істотного недобору врожаю.

Симптоми

Перші ознаки на листі цибулі — дрібні водянисті світло-зелені цяточки, що швидко розширюються у видовжені овальні плями завдовжки 5-15 мм. Із часом їхня серцевина набуває жовто-коричневого або кремового відтінку з виразним темно-бурим обідком; у вологу погоду в центрі плями утворюється оливково-чорний наліт спороношення. Плями розташовуються переважно на верхніх дві третини пера й часто з підвітряного боку, де довше тримається роса. Уражене перо передчасно пригинається й засихає від кінчика, цибулини залишаються дрібними, погано визрівають і втрачають лежкість.

На груші (т. зв. бура плямистість, brown spot of pear) хвороба проявляється некротичними плямами на листі, плодах і пагонах: спочатку дрібні червоно-бурі цятки, які перетворюються на округлі чи неправильні плями з темним кантом; на плодах розвивається суха гниль з тріщинами шкірочки. На спаржі плями фіолетово-бурі з блідою серцевиною, на люцерні — концентричні кільця в центрі листочків. На томаті S. lycopersici/S. solani формують дрібні (1-3 мм) сіро-бурі плями з жовтим ореолом, що в умовах теплиць можуть призводити до повного скидання листя.

Біологія та цикл розвитку

Збудник — гетероталічний аскоміцет з статевим (Pleospora) і безстатевим (Stemphylium) розмноженням. Темнопігментовані багатоклітинні конідії муріформного типу формуються на конідієносцях прямо на ураженій тканині та поширюються повітряними потоками, бризками дощу, інвентарем і капельною інфекцією. Гриб зимує як псевдотеції з аскоспорами на рослинних рештках цибулі, томата та спаржі, а також у вигляді міцелію в насінні й у бур'янах родин Liliaceae/Solanaceae; навесні аскоспори дають первинне зараження.

Проростання конідій і аскоспор активне за відносної вологості повітря понад 90 %, тривалості зволоження листа щонайменше 6-12 годин і температури +18…+25 °C (оптимум +20 °C для S. vesicarium). Гриб майже завжди заходить через поранення, мікротріщини після граду, тріпсової активності або через перестиглі тканини після фази «цибулина-початок визрівання». Інкубаційний період короткий — 4-7 діб, тож за теплої вологої погоди епіфітотія розгортається лавиноподібно й за два-три тижні охоплює всю плантацію.

Шкода для культур

• Цибуля та часник — основна культура-господар; недобір 20-60 % через ранню втрату пера, погіршення калібру та лежкості.
• Груша — бура плямистість плодів і листя; на сприйнятливих сортах (Аббат Феттель, Конференція) втрати товарного врожаю сягають 50 %.
• Томат (відкритий і захищений ґрунт) — сіра плямистість листя, прискорений лиственний колапс і опіки плодів.
• Спаржа — фіолетово-бура плямистість пагонів, ослаблення плантації.
• Морква, люцерна, цукрові буряки — листкова плямистість, зниження асиміляції перед збиранням.

Умови розвитку

Епіфітотія стартує за повторюваних нічних рос або туманів, дощів дрібного типу та температури +18…+25 °C. Загущені посіви, висока доза азоту, краплинне зрошення верхом замість підлисткового, відсутність сівозміни та залишені рештки минулорічної цибулі — головні фактори, що формують стабільний інокулюм. Поранення листа градом, піщаним вітром або висока активність трипсу значно прискорюють проникнення гриба.

Заходи контролю

Агротехнічні

• Сівозміна з поверненням цибулі/часнику не раніше ніж через 3-4 роки; для груші — санітарне обрізування й знищення опаду.
• Глибока заробка рослинних решток одразу після збирання, що позбавляє гриб резервуара для зимівлі.
• Використання здорового, сертифікованого або протруєного насіння й безвірусного садивного матеріалу.
• Контроль трипсу та клопів на цибулі (зменшує ворота для інфекції) і боротьба з бур'янами родини Liliaceae.
• Дотримання норм поливу — крапельне зрошення під корінь, уникнення вечірніх дощувань.
• Збалансоване мінеральне живлення з помірним азотом і підвищеною часткою калію й кальцію для зміцнення кутикули.
• Підбір менш сприйнятливих сортів і гібридів (для цибулі — з прямостоячим, восковим пером).

Хімічний контроль

Профілактичні обробки за прогнозу затяжної вологої погоди починають з фази «4-5 листків» у цибулі або зразу після цвітіння у груші, з інтервалом 7-12 діб і обов'язковою ротацією FRAC-груп для запобігання резистентності. Серед діючих речовин з доведеною ефективністю проти Stemphylium: дифеноконазол і тебуконазол (DMI, FRAC 3), азоксистробін (QoI, FRAC 11), манкоцеб (мультисайт, FRAC M3), флуопірам і боскалід (SDHI, FRAC 7), ципродиніл (АП, FRAC 9), хлороталоніл (FRAC M5, де дозволено). На груші додатково ефективні комбінації пірацлостробін + дитіанон та каптан. Принципово застосовувати препарати у профілактичному режимі: при появі типових плям на 5-10 % листя ефективність будь-якої схеми падає вдвічі.

Стемфіліоз залишається проблемою через здатність гриба швидко формувати резистентність до QoI-фунгіцидів, тривалу зимівлю на рештках і прихований стресовий тригер у вигляді тріпсу та механічних пошкоджень. Стійкий контроль досягається лише поєднанням сівозміни, санітарії, точного зрошення, моніторингу погоди й ротаційної схеми фунгіцидів — окремий хімічний захист без агротехнічного фундаменту проблеми не вирішує.