Снігова пліснява (Microdochium nivale, раніше Fusarium nivale; телеоморфа Monographella nivalis, родина Amphisphaeriaceae) — ключова грибна хвороба озимих культур у регіонах із тривалим сніговим покривом. В Україні поширена на Поліссі, у Лісостепу та подекуди в Степу під час сніжних зим із відлигами. Збудник уражає озиму пшеницю, жито, тритикале, ячмінь, газонні злаки і здатний знищити сходи на значних площах ще до танення снігу. Розрізняють «рожеву» (Microdochium nivale, на якій ми тут зосереджуємось) і «сіру» (Typhula spp.) форми снігової плісняви; перша агресивніша і небезпечніша для зернових в Україні.
Симптоми
Після сходу снігу на полі видно характерні плями загиблих або пригнічених рослин діаметром від 10-15 см до кількох метрів, які зливаються в суцільні «лисини». Уражене листя спочатку має водянистий вигляд, потім стає світло-сірим або солом'яно-жовтим і відмирає. По краю плям і на самій рослині помітний ніжний міцелій від білого до рожево-лососевого кольору — звідси назва «pink snow mold». У вологу погоду на листі і вузлі кущіння формуються рожеві спородохії (плодові тіла), які при висиханні набувають іржаво-помаранчевого відтінку. Уражені рослини погано відростають навесні, вузол кущіння часто загниває, що призводить до випадання посівів.
Біологія та цикл розвитку
Збудник зимує міцелієм і спорами на рослинних рештках, у вузлі кущіння озимих, на насінні. Оптимальна температура розвитку — від 0 до +5 °C, що робить хворобу унікально пристосованою саме до підсніжного періоду. Гриб активно росте під шаром снігу, який лежить на немерзлому або слабко промерзлому ґрунті, бо там температура стабільно тримається близько 0 °C, а вологість і концентрація CO₂ підвищені, що пригнічує імунітет рослини. Спороношення (конідії) поширюється навесні з краплями води, вітром і технікою. Цикл «насіння-проросток-вузол кущіння-рештки» замкнений, тому інфекція накопичується при повторних посівах озимих по озимих.
Шкода для культур
- Озима пшениця — основна культура-господар; випадання посівів 10-50% у роки епіфітотій, у важких випадках пересів усього поля.
- Озиме жито і тритикале — також сильно вражаються, причому жито хоч і витриваліше за зиму, та страждає від «рожевої» форми.
- Озимий ячмінь — менш стійкий за пшеницю, особливо у південних областях зі змінною температурою.
- Газонні злаки (костриця, тонконіг, райграс) — на полях для гольфу, спортивних і паркових газонах щозими формуються характерні «pink snow mold circles».
- Овес і ярі форми — уражаються рідше і слабше, переважно через насіння і рослинні рештки.
Умови розвитку
Епіфітотії виникають за поєднання таких факторів: рясний сніговий покрив, що лягає на немерзлий ґрунт; тривалі відлиги, коли під снігом утворюється «парник» з вологою плівкою; перерослі з осені посіви з густим листостебельним покривом, що довго зберігає вологу; рН ґрунту, близький до нейтрального; високі дози осіннього азоту, які затягують вегетацію і знижують зимостійкість. Найризикованіші — поля з пізнім посівом і одночасно високими нормами висіву, де густий травостій під снігом перетворюється на «термостат» для патогена. На газонах ситуацію погіршують ущільнений сніг від машин, недостатня осіння стрижка з листовим опадом та надмірний полив у листопаді. Сприятливими роками для Microdochium nivale в Україні традиційно є зими, коли стійкий сніг лягає на немерзлий ґрунт у листопаді й тримається до березня з частими відлигами, як це бувало в Поліссі та західному Лісостепу.
Заходи контролю
Агротехнічні
- Сівозміна з виходом з-під озимих на 2-3 роки, уникати повторних посівів озима по озимій.
- Правильні строки сівби (без переростання) і оптимальна норма висіву, щоб уникнути «жирних» загущених посівів.
- Збалансоване азотне живлення восени: уникати високих доз азоту після вересня, давати фосфорно-калійні підживлення для підвищення зимостійкості.
- Якісна заробка рослинних решток і боротьба з падалицею озимих — джерелом первинної інфекції.
- Використання сортів із підвищеною стійкістю до снігової плісняви та доброю зимостійкістю в цілому.
- Очищене, кондиційне насіння з низькою зараженістю патогеном.
Хімічний контроль
Базова ланка — протруювання насіння комбінованими препаратами на основі діючих речовин: тебуконазол, протіоконазол, флудиоксоніл, тритіконазол, седаксан, дифеноконазол. Найкраще працюють бінарні комбінації типу «протіоконазол + тебуконазол» або «флудиоксоніл + тритіконазол», які водночас контролюють і кореневі гнилі, і знижують інокулюм Microdochium у зоні проростка.
На полях з високим ризиком виправдана осіння фунгіцидна обробка у фазі кущіння-припинення вегетації препаратами на основі тебуконазолу, протіоконазолу, дифеноконазолу або їхніх сумішей зі стробілуринами (азоксистробін, піраклостробін). Це знижує запас інокулюму на листі перед снігом. Навесні після сходу снігу за наявності плям проводять «реанімаційну» обробку поля фунгіцидом з тривалою захисною дією, поєднуючи її з підживленням, щоб стимулювати відновлення вцілілих рослин.
Снігова пліснява — типовий приклад «прихованої» хвороби, яка стартує під снігом і виявляється вже масштабними збитками навесні. Через короткий і непрогнозований період сприятливих умов контроль будується насамперед на профілактиці: стійкий сорт, чисте насіння, грамотне азотне живлення і протруювання — це база, до якої осінні фунгіциди додаються лише на проблемних полях. Регулярний моніторинг полів одразу після сходу снігу і своєчасна навесняна обробка дозволяють зберегти посіви навіть за середнього ступеня ураження, тоді як ігнорування ранніх симптомів швидко переростає у необхідність пересіву і значні фінансові втрати господарства.