Сіра гниль (Botrytis cinerea Pers., синонім Botryotinia fuckeliana) — один з найшкідливіших грибних патогенів сільського господарства, що належить до відділу Ascomycota. Належить до групи некротрофних збудників із надзвичайно широкою спеціалізацією: уражує понад 200 видів культурних і дикорослих рослин. До роду Botrytis також належать вузькоспеціалізовані види — B. fabae на бобових (кормові боби, горох), B. squamosa на цибулі та B. allii на цибулинах при зберіганні. В Україні сіра гниль є щорічною проблемою на ягідниках, виноградниках, у теплицях і складах.

Симптоми ураження

Класична ознака — мокра коричнево-бура гниль тканин, поверх якої формується пухнастий сіро-коричневий міцелій з масовою спороношенням. Гриб уражує всі надземні органи: квіти, бутони, плоди, ягоди, листя, стебла, цибулини при зберіганні.

• Полуниця: бурі мокрі плями на ягодах, які швидко покриваються попелясто-сірим нальотом; уражені квітконоси відмирають.
• Виноград: на ягодах перед дозріванням — водянисті плями з типовим сірим спороношенням; при сухій погоді на стиглих ягодах розвивається «благородна гниль» (для десертних вин).
• Томат (теплиця): «гнилі плями» на стеблах у місцях пасинкування, бура гниль плодів, опадання квіток.
• Троянда, гвоздика, герань: побуріння і опадання пелюсток, в'янення бутонів, плями на листі.
• Огірок, перець, баклажан: гниль плодоніжок, плодів, прикореневої частини стебла.

Біологія і життєвий цикл

Збудник зимує у формі склероціїв (чорні щільні утворення 2–7 мм) на рослинних рештках, у ґрунті та на конструкціях теплиць, а також у вигляді міцелію в інфікованих тканинах. Навесні склероції проростають з утворенням конідіального спороношення, рідше — апотеціїв з аскоспорами. Конідії (одноклітинні, безбарвні, розміром 8–14 × 6–9 мкм) формуються на деревоподібних конідієносцях масово і легко переносяться вітром, краплями дощу, інвентарем, комахами. За сезон гриб дає 7–11 поколінь конідій, що зумовлює лавиноподібний розвиток епіфітотії.

Умови розвитку

Хвороба розвивається при відносній вологості повітря 90% і вище та температурі 15–25 °C (оптимум 20 °C). Зараженню сприяють: щільні загущені посадки, надмірне азотне живлення, слабке провітрювання теплиць, перестигання ягід, механічні пошкодження тканин (град, комахи, обрізка), краплинно-рідка волога на поверхні рослин понад 6 годин. Як некротроф, B. cinerea легко проникає через рани і відмерлі тканини, але здатна інфікувати і здорові квіткові органи.

Моніторинг

На ягідниках і виноградниках обстеження починають у фазу цвітіння і повторюють що 7–10 днів. Облікують відсоток уражених квіток, ягід, стебел. У теплицях контролюють вологість повітря (датчики), стан рослинних решток, проводять оглядово-діагностичні рейди після кожного збору і обрізки. Для оцінки ризику використовують прогностичні моделі (BotCast, BOTRY) на основі температурно-вологісних режимів.

Заходи захисту

Агротехнічні

• Розрідження посадок, формування крони, видалення пасинків і нижнього листя для провітрювання.
• Своєчасне прибирання уражених плодів, ягід, листя, рослинних решток із поля і теплиці; знищення (компостування з біопрепаратами, спалювання).
• Збалансоване живлення без перенасичення азотом; внесення калію і кальцію підвищує стійкість тканин.
• Краплинне зрошення замість дощування; оптимізація вологості теплиць (нижче 85%) шляхом нічного підігріву і провітрювання.
• Своєчасний збір ягід без перестигання; обережна обрізка стерильним інструментом.

Хімічний контроль

Через високий ризик резистентності B. cinerea застосовують ротацію діючих речовин з різних FRAC-груп. Дозволені діючі речовини проти сірої гнилі:

• Ципродиніл + флудиоксоніл (FRAC 9 + 12) — стандарт на полуниці, винограді, овочах; контактно-системна дія.
• Боскалід + піраклостробін (FRAC 7 + 11) — універсальний дует для теплиць і ягідників.
• Фенгексамід (FRAC 17) — специфічно проти Botrytis на ягодах і винограді, короткий період очікування.
• Пиримітаніл (FRAC 9) — захист квіток і ягід винограду, томата.
• Флуопірам (FRAC 7) і флуоксапіроксад — нові SDHI-фунгіциди з тривалою дією.
• Іпродіон (FRAC 2, дикарбоксиміди) — обмежено через резистентність.

Перші обробки — у фазу масового цвітіння (квіткові інфекції — найнебезпечніші), повторні — за 10–14 днів і перед укриттям ягід/збиранням з дотриманням періоду очікування.

Біологічний контроль

• Препарати на основі Trichoderma harzianum, T. asperellum — внесення у ґрунт і обприскування рослин.
• Bacillus subtilis, B. amyloliquefaciens — конкурентне витіснення збудника на поверхні квіток і плодів.
• Gliocladium catenulatum, Aureobasidium pullulans — для теплиць і органічного виробництва.

Сіра гниль — типовий приклад «погодного» патогена з блискавичним епіфітотійним потенціалом. Відсутність систематичного захисту здатна знищити до 50–80% врожаю полуниці й винограду за 1–2 тижні вологої погоди. Лише комплексний підхід — агротехніка + ротація фунгіцидів + біопрепарати — забезпечує стабільний контроль і знижує ризик появи стійких популяцій Botrytis cinerea.