Несправжня борошниста роса (пероноспороз) — група захворювань, спричинених оомицетами родини Peronosporaceae. Це не справжні гриби, а водяні мікроорганізми (Oomycota, Stramenopiles), які філогенетично ближчі до бурих водоростей, ніж до грибів. Найшкідливіші збудники в Україні: Plasmopara viticola (мілдью винограду), Pseudoperonospora cubensis (огірок і гарбузові), Peronospora destructor (цибуля), Bremia lactucae (салат), Plasmopara halstedii (соняшник), Peronospora farinosa (буряк, шпинат). Хвороба надзвичайно агресивна у вологу й помірно прохолодну погоду, здатна знищити 50-90% урожаю за 7-14 днів без захисту.

Чому це не «справжній» гриб

Оомицети мають клітинну стінку з целюлози (а не хітину, як гриби), синтезують лізин іншим шляхом і зберігаються переважно у диплоїдному стані. Практичний наслідок: на них не діють традиційні «протигрибкові» механізми — наприклад стробілурини самі по собі менш ефективні, бензимідазоли не діють зовсім, а серу й триазоли (ефективні проти справжньої борошнистої роси) можна не застосовувати. Контроль будується на спеціалізованих діючих речовинах: феніламіди (металаксил, мефеноксам), морфоліни/амід-карбамати (диметоморф, мандипропамід), оксатіапіпролін, ціазофамід, аметоктрадин, плюс контактні мідь і манкоцеб.

Симптоми

• Зверху листка — світло-зелені, потім жовті «олійні» плями, обмежені жилками (мозаїчні «плитки» на винограді й огірку). Згодом плями буріють і некротизуються.
• Знизу листка — у вологу погоду вранці видно ніжний сіро-білий або фіолетово-сірий пушок спороношення точно під плямою. Це ключова діагностична ознака, що відрізняє пероноспороз від справжньої борошнистої роси (та утворює борошнистий наліт зверху).
• Молоді органи — на винограді уражаються суцвіття та зав’язь («шкіряста гниль» ягід); на огірку — швидке всихання плітей; на соняшнику — карликовість і вертикальні стебла з білим спороношенням знизу листя.
• Сильне ураження → передчасний листопад, ослаблення рослини, зниження зимостійкості.

Біологія і життєвий цикл

Збудники розмножуються двома типами спор. Зооспори (рухомі, з двома джгутиками) утворюються в спорангіях літом і поширюються краплями дощу та вітром у вологому повітрі — це механізм щоденного зараження. Для проростання потрібен тонкий шар води на листку 2-4 години і температура +18…+25 °C. Ооспори — товстостінні зимуючі статеві спори — формуються наприкінці сезону, переживають зиму в опалому листі або ґрунті 3-10 років і дають первинну інфекцію навесні. Інкубаційний період після зараження — 4-14 днів залежно від температури й виду збудника.

Умови розвитку

• Висока відносна вологість повітря (>80%) і нічна роса 4+ годин поспіль.
• Температура +12…+25 °C; оптимум для більшості видів +18…+22 °C.
• Дощі, тумани, поливи дощуванням, загущені насадження зі слабкою вентиляцією.
• Надлишок азоту, що подовжує вегетацію молодих ніжних тканин.

Спектр уражуваних культур

• Виноград — Plasmopara viticola, найважливіша хвороба виноградарства Європи.
• Огірок, диня, кавун, гарбуз, кабачок — Pseudoperonospora cubensis.
• Цибуля, часник — Peronospora destructor.
• Салат і ендивій — Bremia lactucae (десятки рас, швидке подолання сортової стійкості).
• Соняшник — Plasmopara halstedii, карантинний у деяких регіонах.
• Буряк столовий і кормовий, шпинат — Peronospora farinosa / P. schachtii.
• Хміль — Pseudoperonospora humuli.
• Хрестоцвіті, тютюн, троянди, базилік — окремі види Peronospora та Hyaloperonospora.

Моніторинг і прогноз

Поле обстежують з фази 4-6 листків (виноград — від розпускання бруньок) кожні 5-7 днів, у дощові періоди — щодня. Перші плями шукають уранці на нижньому ярусі листя після туманної ночі. Працюють метеомоделі прогнозу: для винограду — модель «3-10-24» (3 дні підряд +10 °C, 10 мм опадів, листя мокре 24 год), мезонал-модель і EPI-індекс; для огірка й цибулі — DOWNCAST. Активне споровлове знижене вранці, коли ще тримається роса — оптимальний час обприскування.

Захист і контроль

Агротехнічні заходи

• Стійкі сорти й гібриди (для винограду — гібриди PIWI; для огірка — гени dm; для салату — комплекс генів Dm; для соняшника — гени Pl).
• Сівозміна 3-5 років (особливо критично для соняшника, цибулі, салату через ооспори в ґрунті).
• Зрошення під корінь, а не дощуванням; поливи в першій половині дня, щоб листя висихало до ночі.
• Розрідження насаджень, формування крони з доброю вентиляцією, підв’язування винограду.
• Збір і знищення опалого листя восени, глибока зяблева оранка для заорювання ооспор.
• Збалансоване мінеральне живлення без перенасичення азотом, додаткові фосфор-калій і мікроелементи (мідь, бор) для зміцнення епідермісу.

Хімічний захист

• Контактні (профілактика, низький ризик резистентності): сполуки міді (купроксат, оксихлорид міді, гідроксид міді), манкоцеб, метирам, фолпет, хлороталоніл. Працюють лише там, де лягла крапля; змиваються 25-30 мм опадів.
• Системні феніламіди: металаксил-М (мефеноксам) — швидко рухаються по флоемі, лікувальна дія до 2-4 днів після зараження. Високий ризик резистентності — застосовувати лише в баковій суміші з контактом і не більше 2-3 разів за сезон.
• CAA-група (амід-карбамати): диметоморф, мандипропамід, ипроваликарб, бентіаваликарб — перешкоджають синтезу клітинної стінки оомицета.
• Оксатіапіпролін (OSBP-інгібітор, FRAC 49) — нова потужна системна ДР з тривалою профілактикою; дозволяє знизити кратність обробок.
• QiI-група: ціазофамід, аметоктрадин — інгібують комплекс III мітохондрій оомицета.
• Біологічні: препарати на основі Bacillus subtilis, B. amyloliquefaciens, Trichoderma — для органічного виробництва й антирезистентного блоку.

Антирезистентна стратегія

Чергувати ДР з різних FRAC-груп; не більше 2-3 обробок однією групою за сезон; завжди працювати в суміші системний + контактний; перші профілактичні обробки робити до появи симптомів за прогнозом. Феніламіди виключати, якщо в регіоні зафіксовано стійкі популяції.

Висновок

Несправжня борошниста роса — найризикованіша «дощова» хвороба для винограду, гарбузових, цибулі, соняшника й салату в Україні. Поєднання раннього моніторингу, метеопрогнозу, стійких сортів та грамотного чергування системних і контактних фунгіцидів дозволяє утримувати втрати в межах 5-10% навіть у вологі сезони. Через специфічну біологію оомицетів вибір препаратів кардинально відрізняється від схем проти справжньої борошнистої роси — це треба враховувати на кожному обприскуванні.