Бактеріальні плямистості листя — збірна назва групи бактеріальних хвороб, що уражають листя овочевих, бобових і польових культур. Найпоширеніші збудники — Pseudomonas syringae (різні pv. — на гарбузових, гороху, плодових) і Xanthomonas spp. (на капустяних, перці, томаті, бобових). Шкода полягає у втраті фотосинтетичної площі, погіршенні товарного вигляду листя і плодів; у важкі сезони господарські втрати сягають 20-40%.
Симптоми
Класична ознака — дрібні (1-3 мм) округлі або кутасті темно-коричневі чи чорні плями, часто з вираженою жовтою облямівкою (halo). При високій вологості тканина в межах плям мокнуча, прозоріє на просвіт; при висиханні стає ламкою, центр плями може випадати, лишаючи отвір. На черешках і стеблах розвиваються видовжені водянисті ураження, що переходять у некрози. На плодах томата і перцю утворюються припідняті чорні струпи з шорсткою поверхнею. На стручках бобових — масляно-чорні плями з блискучою поверхнею.
Ключове відрізнення від грибних плямистостей: чітка обмеженість плями жилками (особливо у Xanthomonas — кутасті плями), відсутність нальоту чи спороношення на поверхні, поява характерних мокнучих ділянок при ранковій росі. На свіжих плямах краплі бактеріального ексудату під лупою виглядають як скляні намистини.
Біологія і життєвий цикл
Збудники зимують у рослинних рештках на поверхні ґрунту, на зараженому насінні (це головне джерело первинного інокулюму при заклаці нової плантації) і на бур'янах-резервуарах із родин Solanaceae і Brassicaceae. Після проростання культури бактерії потрапляють на листя дощовими бризками, поливом дощуванням, людьми і знаряддями під час робіт у вологих посівах.
Вхідними воротами слугують природні отвори — продих і гідатоди — а також механічні поранення від граду, піщаних бурь, обрізки або пересадки розсади. Оптимум розвитку — температура +20..+28°C і відносна вологість понад 85%; інкубаційний період 5-10 днів. Усередині сезону хвороба поширюється вторинно з краплями і вітровим аерозолем; одне уражене листя дає мільярди бактеріальних клітин за добу.
Сприятливі умови
Спалахи провокують теплі вологі літо й рання осінь, тривале (понад 6-12 годин на добу) перебування листкової поверхні мокрою, дощовий полив (sprinkler) у вечірні години, високе насадження посівів, інтенсивні пересадки розсади з пораненнями кореневої шийки. Уражене насіння забезпечує осередки інфекції рівномірно по полю з самого старту, що відрізняє бактеріози від грибних епіфітотій з плямовим розвитком.
Шкода для культур
- Томат — листкові плями, мокнуча некротизація, чорні струпи на плодах; зниження сортовості, передчасне обпадання листя, опіки плодів сонцем.
- Перець солодкий і гострий — масові плями на листі і плодах, дефоліація, падіння товарної маси.
- Огірок, кабачок, гарбуз, кавун, диня (гарбузові) — кутасті плями (Pseudomonas syringae pv. lachrymans), мокнуча гниль плодів, тріщини плодів.
- Горох і квасоля — плями на стулках стручків, інфікування насіння.
- Капустяні (капуста, цвітна, броколі) — чорна жилкова бактеріоз із плямами по краях листка.
- Кісточкові плодові (рідше) — листкова плямистість, гумозіс на пагонах.
Заходи контролю
Агротехнічні
- Здорове сертифіковане насіння і розсада — основа профілактики; купувати тільки з фітосанітарним сертифікатом.
- Обробка насіння перед посівом: термічна (+50°C 25 хв для томата і перцю) або хімічна замочка з міденьвмісними чи перекисневими дезінфектантами.
- Сівозміна 3-4 роки з поверненням культури родини Solanaceae/Brassicaceae/Cucurbitaceae не раніше четвертого року.
- Знищення рослинних решток (заорювання на повну глибину, спалювання в дозволений спосіб).
- Уникнення поливу дощуванням; перехід на крапельний полив; полив у ранкові години, щоб листя встигало висихати до ночі.
- Жодних робіт у мокрих посівах — обрізка, пасинкування, збір плодів тільки по сухій росі.
- Видалення бур'янів-резервуарів (паслінові, хрестоцвіті) у радіусі поля.
- Дезінфекція знарядь, тари, рук після контакту з ураженими рослинами (спирт 70%, гіпохлорит натрію).
- Стійкі сорти і гібриди — для деяких pv. існують часткові генетичні стійкості (томат — гени Rx; перець — Bs1-Bs5).
Хімічний контроль
Арсенал прямого хімічного захисту обмежений — бактерії складно лікувати після появи симптомів, тому акцент на превентив. Реєстровані напрямки:
- Міденьвмісні фунгіциди (хлорокис міді, гідроксид міді, мідь сульфат основний) — превентивні обробки кожні 7-10 днів у періоди ризику; ефективність знижується в умовах тривалих дощів.
- Антибіотики (стрептоміцин, окситетрациклін) — у більшості країн ЄС заборонені, в Україні застосування суворо обмежене реєстрацією; використовуються в розсадницькому захисті.
- Індуктори системної набутої стійкості (ацибензолар-S-метил) — підвищують стійкість рослини до бактеріальної атаки; працюють лише у профілактичному режимі.
- Бактеріофагові і біологічні препарати (на основі Bacillus subtilis, Pseudomonas fluorescens) — додатковий компонент програми; не замінюють агротехніку.
Хімічні обробки обовʼязково поєднують з агротехнічним блоком — самі по собі вони не зупиняють епіфітотію при високому інфекційному фоні і дощовій погоді.
Бактеріальні плямистості складно контролювати лікувально — після появи симптомів препарати лише сповільнюють поширення. Тому пріоритет завжди за профілактикою: чисте сертифіковане насіння, тривала сівозміна і збереження листя сухим — ці три прийоми разом дають більшу віддачу, ніж будь-який пакет фунгіцидних обробок.