Антракноз (Colletotrichum spp.) — група грибних хвороб, спричинених видами роду Colletotrichum (відділ Ascomycota, родина Glomerellaceae). Уражає десятки сільськогосподарських культур: квасолю, сою, томат, перець, огірок, кавун, диню, цибулю, полуницю, ягідні, цитрусові, манго, авокадо. Характерна ознака — округлі вдавлені некрози з помаранчево-рожевим спороношенням у центрі. В Україні економічно значущий на квасолі, томаті, перці, огірку, полуниці, винограді та ягідних чагарниках.

Біологія збудника

Рід Colletotrichum налічує понад 200 видів; у польових культурах України найчастіше зустрічаються C. lindemuthianum (квасоля), C. gloeosporioides sensu lato (плодові, цитрусові, манго, авокадо), C. coccodes (картопля, томат), C. orbiculare (огірок, кавун, диня), C. fragariae та C. acutatum (полуниця).

Безстатеве спороношення формується в особливих плодових тілах — ацервулах. Конідії одноклітинні, серповидні або циліндричні, занурені у слизову матрицю, яка захищає їх від висихання і поширюється з краплями дощу та поливної води. Проростаючи на поверхні рослини, конідія формує апресорій з меланізованою клітинною стінкою; через інфекційну гіфу гриб механічно пробиває кутикулу (кутикулярна пенетрація), уникаючи природних продихів. У багатьох видів (особливо C. gloeosporioides) можлива латентна (квієсцентна) інфекція зав'язі: гриб проникає в плід ще на ранніх фазах, але активується тільки під час дозрівання, коли падає рівень антифунгальних метаболітів.

Симптоми

• Плоди: округлі вдавлені некрози діаметром 0,5–3 см, темно-коричневі по краю, у центрі — слизуваті помаранчево-рожеві або лососеві подушечки конідіальної маси. Часто видно концентричні кільця через хвилеподібне споруляційне навантаження.
• Листя: дрібні округлі або кутасті некрози, V-подібні плями вздовж жилок (квасоля, соя), пожовтіння і передчасне обпадання.
• Стебла, черешки, вусики: видовжені бурі виразки, кільцюючий некроз, увядання частин рослини над пошкодженням.
• Бобові стручки: вдавлені кратери з чорним обрамленням і помаранчевим центром; інфекція передається на насіння всередині стручка.
• Полуниця: «чорна гниль» плодів, увядання серединки куща (anthracnose crown rot), бурі плями на черешках.

Спектр культур

• Зернобобові: квасоля, соя, нут, горох, чина
• Овочеві: томат, перець, картопля, цибуля, часник
• Гарбузові: огірок, кавун, диня, кабачок, гарбуз
• Ягідні: полуниця, малина, смородина, лохина, аґрус
• Виноград, гранат
• Плодові субтропічні: цитрусові, манго, авокадо, банан, папайя
• Декоративні і польові: люпин, льон, сорго, кукурудза

Цикл розвитку і умови

Первинне джерело інокулюму — заражені рослинні рештки, насіння (особливо в квасолі та сої), садивний матеріал (для полуниці і плодових), уражені плоди в саду й сховищі. Конідії розповсюджуються краплями дощу, поливною водою, комахами, технікою і робітниками. Оптимум розвитку — 22–28 °C при відносній вологості повітря понад 90% і тривалій (≥12 годин) листовій вологості. Інтенсивні зливи, надкронове зрошення, загущення посівів і азотний перекорм пришвидшують епіфітотію. У роки з частими дощами під час цвітіння і дозрівання плодів втрати врожаю можуть сягати 40–80%.

Моніторинг і прогноз

Скаутинг — щотижневі обстеження посівів з фази цвітіння; на полуниці й винограді — спеціальні пастки з ловчими листками для виявлення конідій. Для полуниці працюють прогностичні моделі Strawberry Advisory System (AgroClimate, штат Флорида) і FAST: фунгіцид застосовують, коли температурно-вологісне «вікно» перевищує поріг ризику. Для квасолі і сої — оцінка зараженості насіння перед сівбою (метод «blotter test» або PCR на C. lindemuthianum).

Інтегрований захист

Агротехнічні і профілактичні заходи

• Сівозміна не менше 3–4 років без сприйнятливих культур; виключення сусідства зернобобових на сусідніх полях.
• Стійкі та толерантні сорти (особливо для квасолі, полуниці, винограду).
• Сертифіковане насіння й розсада, обробка насіння перед сівбою.
• Глибока заробка післяжнивних решток, знищення уражених плодів у саду і теплиці.
• Краплинне зрошення замість надкронового, оптимальна густота посівів і обрізка для провітрювання.
• Збалансоване азотне живлення, своєчасне видалення хворих плодів і пагонів.

Хімічний контроль

Захист будується на чергуванні діючих речовин різних FRAC-груп, аби уникати резистентності (особливо до QoI/стробілуринів — у Colletotrichum вона вже зафіксована):

• Контактні (захисні): манкоцеб, хлороталоніл, мідьвмісні препарати (гідроксид міді, оксихлорид міді, тривалентна Cu), сірка — для профілактики й резистентного менеджменту.
• Стробілурини (QoI, FRAC 11): азоксистробін, піраклостробін, трифлоксистробін — у баковій суміші з контактними партнерами.
• Триазоли (DMI, FRAC 3): дифеноконазол, тебуконазол, протиоконазол, ципроконазол — системна дія, добра ефективність на пізніх стадіях.
• SDHI (FRAC 7): флуопірам, флуксапіроксад, боскалід, пенфлуфен — у комбінаціях зі стробілуринами або триазолами.
• Інші системні: каптан (FRAC M04), флудиоксоніл (FRAC 12), ципродиніл (FRAC 9) — для післязбиральної обробки плодів і полуниці.

Перші обробки — від фази цвітіння і утворення зав'язі, далі — за прогнозом погоди з інтервалом 7–14 днів; на ягідних і плодових — додатково за 2–3 тижні до збору з дотриманням строку очікування.

Біологічний контроль і альтернативи

• Препарати на основі Bacillus subtilis, Bacillus amyloliquefaciens, Trichoderma harzianum — у системі органічного захисту й як партнери в баковій суміші.
• Елиситори і регулятори імунітету (саліцилати, хітозан, фосфіти калію) — для активації захисних реакцій рослини.
• Післязбиральні обробки гарячою водою (45–50 °C, 5–10 хв) для манго, папайї, цитрусових — стримують латентну інфекцію.

Чому антракноз складно контролювати

Поєднання латентної інфекції плодів, широкого кола господарів і високої спорулятивної здатності у вологу погоду робить антракноз однією з найскладніших грибних проблем у плодоягідному і овочівництві. Жодний окремий захід — навіть найсильніший фунгіцид — не дає стабільного контролю; працює тільки комплекс зі стійких сортів, чистого посадкового матеріалу, правильної агротехніки і ротації FRAC-груп протягом сезону.